ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ У ДНЗ ТА ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ

У ДНЗ ТА ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Ошега З.С., методист районного методичного кабінету відділу освіти Петрівської районної державної адміністрації.

Людина, що не знає нічого, може вчитися;

справа тільки в тому, щоб запалити в ній бажання вчитися.

 Д. Дідро

Реформаційні процеси, що відбуваються у сучасному освітньому просторі, зумовлюють нагальність розв'язання комплексних соціально-педагогічних завдань, одним з яких є забезпечення наступності між суміжними ланками освіти. У відповідності з чинним законодавством та нормативно-правовими документами саме наступність є однією з обов'язкових умов здійснення неперервності здобуття освіти, яка певною мірою має забезпечити єдність, взаємозв'язок та узгодженість мети, змісту, методів, форм навчання й виховання з урахуванням вікових особливостей дітей на суміжних щаблях освіти.

Реалізація принципу безперервності освіти має починатися з забезпечення наступності між першими її сходинками – дошкільною і початковою ланками. Забезпечення наступності та взаємодії між дошкільною та початковою освітою утворює простір для реалізації в педагогічному процесі дошкільного навчального закладу і початкової школи єдиної, динамічної та перспективної системи, спрямованої на розвиток, виховання і навчання старших дошкільників і молодших школярів. Саме тому сучасні тенденції розвитку дошкільної і початкової ланок освіти мають багато спільного, зокрема передбачають орієнтацію на особливості дитини, створення сприятливих умов для формування у неї належної спрямованості, самосвідомості, позитивної самооцінки, самоповаги та шанобливого ставлення до тих, хто її оточує, конструктивних мотивів поведінки, нахилів, потреб характеру, пізнавальних, психічних процесів тощо.

У Базовому компоненті дошкільної освіти та Державному стандарті початкової загальної освіти визнається пріоритетність компетентнісного підходу до розв'язання основних завдань дошкільної та початкової ланок освіти. Ці документи покликані забезпечити поетапне становлення дитячої особистості, її фізичний, пізнавальний, соціальний, естетичний розвиток, набуття нею певного практичного досвіду, необхідного для використання у майбутньому житті.

З розвитком технологій стрімко змінюється і стандарт дошкільної  та початкової освіти. В даний час в нашій країні реалізується Стратегії розвитку інформаційного суспільства, яка пов'язана з доступністю інформації для всіх категорій громадян та організацією доступу до цієї інформації. Тому використання інформаційно-комунікаційних технологій є одним із пріоритетів освіти. Комп'ютери  у дошкільних закладах та шкільних класах сьогодні вже не сприймаються як щось рідкісне, екзотичне, проте в дитячому саду вони ще не перетворилися на добре освоєний інструмент педагогів. Але з кожним роком сучасні інформаційні технології все міцніше входять в наше життя. Тому, дошкільна освітня установа, як носій культури та знань, також не може залишатися осторонь. Саме тому в педагогічній діяльності виникає можливість використання ІКТ в якості потужного інструменту розвитку мотивації освітнього процесу, враховуючи велику та серйозну зацікавленість дітей комп'ютером.

Необхідність застосування комп'ютерної техніки в освітньому процесі регламентовано нормативно-правовою базою.

В Базовому компоненті дошкільної освіти (нова редакція) у варіативній складовій введено освітню лінію «Комп’ютерна грамота», а у Новому державному стандарті початкової освіти – курс «Інформатика», що передбачає формування інформативної компетенції дошкільника та учня початкової школи. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі ДНЗ та початкової школи  – це одна із самих нових та актуальних проблем у педагогіці. Система сучасної дошкільної та початкової освіти потребує постійного впровадження інноваційних технологій в освітній процес. Комп'ютерні технології покликані стати невід'ємною частиною цілісного освітнього процесу, значно підвищувати його ефективність.

Інформатизація системи освіти пред'являє нові вимоги до вихователя та педагога та їх професійної компетентності. Комунікативна компетентність педагогів передбачає здатність вибудовувати комунікації в різних форматах: усному, письмовому, дискусійному, візуальному, комп'ютерному, електронному. Педагог повинен не тільки вміти користуватися комп'ютером та сучасним мультимедійним обладнанням, але і широко використовувати їх у своїй педагогічній діяльності.

Інформаційні технології, це не тільки і не стільки комп'ютери та їх програмне забезпечення. Під інформаційно-комунікативними технологіями розуміється використання комп'ютера, Інтернету, телевізора, відео, мультимедіа, аудіовізуального обладнання, тобто всього того, що може представляти широкі можливості для комунікації.

Застосування комп'ютерів, мультимедіа та інформаційних технологій у якості дидактичних засобів використовується для підвищення мотивації та індивідуалізації навчання, розвитку творчих здібностей дітей та для створення благополучного емоційного фону. Використання мультимедіа у навчанні не тільки збільшує швидкість передачі інформації дітям та підвищує рівень її засвоєння, а й сприяє розвитку таких процесів як увага, пам'ять, мислення, уява, мовлення, розвиває почуття кольору, композиції, бере участь у інтелектуальному, емоційному та моральному розвитку дітей. Новизна комп'ютера та інтерактивного обладнання відображаються в розширенні та збагаченні змісту знань, вмінь та навичок дитини, в інтенсифікації створення структурних комплексів інтелектуального та мотиваційно-емоційного характеру, у зміні динаміки процесу.

Результатом інформатизації суспільства став той факт, що із засобами ІКТ дитина сьогодні зустрічається значно раніше, ніж починається системне вивчення курсу «Інформатика» у школі. Комп’ютер усе більше входить до найближчого інтелектуального оточення дитини, впливає на формування навчального середовища, на процеси інтеріоризації та екстеріоризації, навчальну діяльність дитини в цілому.

До школи приходить нове покоління дітей, які живуть в динамічному, емоційно напруженому середовищі. Новітні технології стають потужним багатофункціональним засобом навчання. Їх використання привчає учня жити в інформаційному просторі.

Усе це вказує на те, що цілеспрямований процес формування у дитини елементарних уявлень та навичок роботи з комп’ютерною технікою повинен розпочинатися раніше, ніж це передбачено існуючими навчальними планами загальноосвітньої школи. Психологи, науковці, педагоги-практики, дослідники шукають нові форми і методи організації навчально-виховного процесу, які спрямовані на вдосконалення роботи дошкільного навчального закладу, а одним з найважливіших завдань цього пошуку є впровадження в ДНЗ комп’ютерно - орієнтованих засобів навчання, які спроможні допомогти підвищити якість навчального процесу.

Інформаційно-комунікаційні технології можуть використовуватись як потужний засіб, який розкриває здібності дитини, спонукає дорослого шукати нові нетрадиційні форми і методи виховання молодшого покоління. Створення спеціального середовища, орієнтованого на формування високорозвиненого мислення, - один з найперспективніших підходів до впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у систему дошкільної освіти.

На початкових етапах впровадження комп’ютера в навчально-виховний процес основні переваги використання ІКТ пов’язувалися з розширеними можливостями індивідуалізації та диференціації навчання (За своєю спрямованістю діти дошкільного віку індивідуалісти. Лише поступово, під впливом виховання, у них починає будуватись колективна спрямованість). ЕОМ дозволяє створити таку дидактичну систему, яка максимально індивідуалізує процес навчання. Такий підхід можна пояснити тим, що ідея використання комп’ютера в освіті виникла як складова концепції програмованого навчання, відповідно до якої матеріал подавався невеликими, логічно пов’язаними порціями, учень їх засвоював у власному режимі. З поширенням комп’ютерних технологій у системі освіти стало можливим навчати кожну дитину окремо, індивідуально добираючи обсяг, складність навчальних завдань і послідовність вивчення матеріалу, здійснювати оперативний та об’єктивний контроль за результатами навчально-ігрової діяльності.

Важливе значення для дітей шкільного та дошкільного віку мають ігрові форми організації навчальної діяльності. Доведено, що через гру знання дітей не тільки уточнюються і розширюються, разом з тим, у силу їх неодноразового відтворення, якісно змінюються, набувають осмисленого та узагальненого характеру. У результаті цього процесу діти непомітно для себе засвоюють закладений у грі навчальний матеріал. Крім того, формується культура виховання людських цінностей, а також є можливість підготовки до роботи з комп’ютерною технікою.

Важливо підкреслити, що комп’ютерні навчальні та ігрові програми повинні носити розвивальний характер, реалізовувати прагнення дитини до творчих дій. Тобто, комп’ютерні ігри є цінним методологічним інструментом, який потребує обміркованого та обережного застосування.

Впровадження ІКТ в навчально-виховний процес дошкільного навчального закладу та початкової освіти  повинно здійснюватися при умові наявність в навчальному закладі комп’ютерно-ігрового комплексу, достатньої кількості навчально-методичної літератури, необхідного рівня програмно-технічного забезпечення та інших компонентів, обраного навчально-методичного комплексу. Також досить важливою умовою є професійна підготовка вчителя та вихователя,  його творчий потенціал (інтенсивність використання творчих методик, доповнення та вдосконалення навчальний планів, використання інноваційних методик, варіативність індивідуалізованих і диференційованих навчальних завдань).Не потрібно фетишизувати комп’ютер, а треба розглядати його як звичайний новий засіб навчання, прагнучи знайти його місце в системі дошкільної та початкової освіти з огляду на вимоги валеологічності (здатності зберігати й примножувати фізичне та психічне здоров’я учнів).

Система навчально-ігрової діяльності, побудована з урахуванням психолого - педагогічних, дидактичних, технічних та інших вимог до ІКТ та програмних засобів навчального призначення, надасть вихователю якісно нові можливості для підвищення ефективності навчально-виховного процесу, дозволить створити необхідне валеологічне середовище для розвитку розумової діяльності, інтелектуальних можливостей та творчих здібностей дитини.

Як уже відзначалося, інформаційно-комунікаційні технології надають величезні можливості в поглибленні ерудиції дитини. За допомогою комп’ютерно - орієнтованих засобів навчання та міжнародних або регіональних комп’ютерних мереж стає можливим активне заохочування дітей до подорожей музеями світу, бібліотеками, країнами. Це сприяє не лише розширенню знань дитини, а й підтримує її різноманітні здібності.

Інформатизація освіти - це великий простір для прояву творчості педагогів, яка спонукає шукати нові, нетрадиційні форми і методи взаємодії з дітьми; вона сприяє підвищенню інтересу у дітей до навчання, активізує пізнавальну активність, розвиває дитину всебічно.

Володіння новими інформаційними технологіями допоможуть педагогу почувати себе комфортно в нових соціально економічних умовах. Використання на заняттях комп'ютера, мультимедіа та інших технічних засобів з метою виховання і розвитку творчих здібностей дитини, формування її особистості, збагачення інтелектуальної сфери дошкільника дозволяють розширити можливості педагога. Діти із задоволенням працюють на таких заняттях, активно включаються у виконання завдань, так як технічні засоби дозволяють включати в процес виховання і звук, і дію, і мультиплікацію, що підвищує інтерес і увагу дітей.

Ми розуміємо, якщо сьогодні ми навчимо дитину свідомому, корисному користуванню інформаційними технологіями, то завтра отримаємо певний результат – високі інтелектуальні показники наших дітей.

Використання інформаційно-комунікативних технологій у дошкільному навчальному закладі та початковій школі є збагачувальним і перетворювальним фактором, який є одним із шляхів оновлення змісту освіти згідно сучасним вимогам.

Наявність внутрішнього зв'язку в змісті навчально-виховної роботи, методах педагогічного керівництва, формах організації діяльності у дошкільному навчальному закладі і початкових класах загальноосвітньої школи забезпечує цілісність процесу розвитку, навчання і виховання дитини. Сучасне бачення вирішення проблеми наступності полягає у створенні умов для реалізації в освітньому процесі дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів єдиної, динамічної, перспективної системи особистісного творчого зростання дитини.

Наступність утворює простір для реалізації в педагогічному процесі дошкільного навчального закладу і початкової школи єдиної, динамічної та перспективної системи виховання і навчання, що сприяє зближенню умов виховання і навчання старших дошкільників і молодших школярів. Завдяки цьому перехід до нових умов шкільного навчання здійснюється з найменшими для дітей психологічними труднощами. При цьому забезпечується природне і комфортне їх входження в нові умови, що сприяє підвищенню ефективності виховання і навчання учнів з перших днів перебування в школі.

Головною умовою забезпечення наступності у вихованні і навчанні є спрямованість педагогічного процесу дошкільного навчального закладу і початкової школи на всебічний розвиток особистості дитини. З огляду на це необхідний зв'язок програм, методів і форм навчання в дошкільному навчальному закладі та початковій школі. Елементи навчальної діяльності, що формуються в процесі навчання на заняттях у дошкільних закладах, забезпечують успішність навчання в школі. А шкільне навчання має забезпечити взаємозв'язок, розширення, поглиблення й удосконалення отриманих у дитячому садку знань, умінь і навичок.

Успішність забезпечення взаємодії визначається цілою низкою чинників, що створюються педагогічно грамотно організованим розвивальним, навчально-виховним середовищем, яке відповідає психологічним і фізіологічним особливостям та фізичним можливостям дітей. Робота з організації наступності має проводитись педагогічними колективами спільно і системно. Тільки зацікавленість обох сторін і батьківської громадськості вирішить проблеми наступності дошкільної і початкової освіти, зробить перехід з дошкільного навчального закладу до початкової школи безболісним і успішним для дитини.

Література:

1. Базовий компонент дошкільної освіти / науковий керівник: А.М.Богуш. – К.: Освіта, 2012.

2. Великий А.П. Перспективи інформатизації в Україні/ А.П.Великий. –К.:1996.

3. Вильямс Р., Маклин К. Компьютеры в школе: Пер. с англ. - М.:Прогресс, BB. - ЗЗ6 с.

4.Гиркин И.В. Нові підходи до організації навчального процесу з використанням сучасних комп'ютерних технологій / И.В. Гиркин // Інформаційні технології–№ 6–1998.

5. ГЛОСАРІЙ. Інформаційно-комунікаційні технології: основні терміни та поняття [текст] / ГЛОСАРІЙ // Вихователь-методист дошкільного закладу – 2013. – №7. – С. 77 – 78.

6. Жук Ю. О. Деякі психолого-педагогічні проблеми використання засобів нових інформаційних технологій у навчальному процесі середньої школи II Комп’ютер у школі та сім’ї. - 99B. - № 4. - С. 7-9.

7. Морзе Н.В. Основи інформаційно-комунікаціних технологій / Н.В. Морзе – К.: Видавнича група ВНV, 2008. – 352 с.

8. Мотурнак Є.В.. Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у дошкільному навчальному закладі [текст] / Євген Потурнак // Практика управлінням дошкільним закладом. – 2012. – № 5. – С. 30 – 35..

9.Свириденко О.С. Навчання ХХІ століття: ІКТ – компетентність педагогів [текст] / Олена Свириденко // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2012. – № 1. – С. 7 – 10.

10. Єресько О.В. Освіта в Україні: курс – на ефективне використання інформаційно-комунікаційних технологій [текст] / Олег Єресько // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2012. – № 1. – С. 4 – 6.