воскресенье, 4 декабря 2016 г.

ВПРОВАДЖЕННЯ НОВОГО ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ ШЛЯХОМ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПУ НАСТУПНОСТІ ПРИ ПЕРЕХОДІ ВІД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ДО НАВЧАННЯ В ШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

ВПРОВАДЖЕННЯ НОВОГО ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ
ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ ШЛЯХОМ РЕАЛІЗАЦІЇ
ПРИНЦИПУ НАСТУПНОСТІ ПРИ ПЕРЕХОДІ ВІД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
ДО НАВЧАННЯ В ШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Гришаєва О.В., заступник директора з навчально-виховної роботи Ганнівської ЗШ І -ІІІ ст..

Доброго дня, шановні колеги! Пропонуємо вашій увазі виступ на тему: «Впровадження нового Державного стандарту початкової освіти шляхом реалізації принципу наступності при переході від дошкільної освіти до навчання в шкільному навчальному закладі».
Якість освіти набуває сьогодні особливої ваги. Найгострішою ця проблема є в ранньому віці: рівний старт до навчання у школі є запорукою подальших шкільних успіхів та забезпечення держави висококваліфікованими кадрами у майбутньому.
З 1 вересня 2012року .в початковій школі розпочалося поступове впровадження нового Державного стандарту початкової загальної освіти, який прийнято відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.04. 2011 року №462 та нових начальних програм і нових підручників.
Сучасний вчитель школи І ступеня повинен «озброїти» дитину високим рівнем грамотності, навичками критичного мислення, сприяти розвитку її здоров’я та благополуччя, створити умови для розкриття потенціалу кожної дитини.
В результаті численних психолого-педагогічних досліджень, що проводилися в нашій країні і за кордоном, було встановлено, що успіх шкільного навчання багато в чому визначається своєчасним та повноцінним розвитком дитини-дошкільника.
Тому впровадження нового Державного стандарту початкової освіти ми вбачаємо через наступність і неперервність змісту освітніх ліній дошкільної та початкової ланок.
Для успішного управління навчальним процесом за принципом наступності педагог, насамперед, має правильно сприймати й усвідомлювати суть даного поняття, знати шляхи його реалізації.
Сучасне бачення проблеми наступності має спрямовуватись на створення умов для реалізації в навчальному процесі дитячого садка й школи єдиної, динамічної, перспективної системи виховання й навчання в продовженні вчителями того фізичного, психічного, соціального, мовленнєвого розвитку дитини, який забезпечує дошкільний навчальний заклад.
4 травня 2012 року на Колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту було розглянуто та схвалено нову редакцію Базового компонента дошкільної освіти, який відповідає вимогам сьогодення  щодо забезпечення наступності дошкільної і початкової загальної освіти.
Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» пропонує орієнтири змістового наповнення освітньої роботи з 5-річними дітьми і націлює педагогів і батьків на особистісний розвиток дітей 6-го року життя за основними напрямами та робить окремий акцент на ігровій діяльності як провідному виді діяльності для всього дошкільного дитинства, незамінному засобі розвитку дітей. Цим зумовлена структура програми. Основний зміст програми упорядковано за розділами: «Фізичний розвиток». «Пізнавальний розвиток», «Мовленнєвий розвиток», «Художньо-естетичний розвиток», «Ігрова діяльність». У кожному розділі окреслюються ключові освітні завдання, подаються поради батькам стосовно організації спільного буття дорослих з дітьми та визначаються показники розвитку дітей.
В розділі «Мовленнєвий розвиток» цієї програми звертається увага на розширення словникового запасу та його активізації в самостійних висловлюваннях. Також активізуються в мові дітей прикметники, дієслова, числівники. Ведеться робота по формуванню уміння складати різні типи речень. Уточнюється і закріплюється вимова звуків рідної мови та аналізується артикуляція звуків. Розвивається діалогічна і монологічна мова.
В той же час в освітній галузі «Мова і література» нового Держстандарту початкової освіти виділяється мовленнєва лінія, що містить аудіювання, говоріння, читання письмо. Друга мовна лінія включає роботу над текстом та словом.
Основою для цього є знання отримані на заняттях в ДНЗ, на яких діти вправляються в складанні простих описів, розповідей та в переказах творів. Словниковий запас поповнюється словами, що позначають матеріал, словами, що знаходяться в родових відносинах, багатозначними словами. Відпрацьовуються рольові ігри.
Відповідно в 1 класі соціокультурна лінія освітньої галузі «Мова і література» включає в себе тематичні групи, фольклор, національний мовний етикет, соціальні ролі.
Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» передбачає вивчення основних чисел, здійснення розрахунків, а відповідно в 1 класі вивчають дії з числами.
Для того, щоб отримати змогу в 1 класі вивчати величини діти ще в садочку повинні оперувати поняттями кількість, довжина, ширина, висота, об’єм, маса, час. Вже в садочку діти починають розв’язувати нескладні арифметичні задачі, а надалі, в 1 класі – сюжетні задачі.
В школі діти розглядають просторові відношення, основою яких є знання отримані в садочку про орієнтацію у просторі за величиною, масою, об’ємом, перебігом подій у часі.
Новий Держстандарт початкової освіти в межах освітньої галузі «Людина і світ» передбачає вивчення в 1 класі об’єктів природи. Для цього вже в садочку діти починають оперувати поняттями «жива» і «нежива» природа, сонячна система. Відповідно в школі розглядають питання «Земля - планета сонячної системи».
Сформовані в дитячому садочку поняття сім’я, місто, село, держава є основою для вивчення в 1 класі змістовної лінії «Україна на планеті Земля, рідний край».
Вивчення в школі змістовної лінії «Людина в суспільстві», «Людина і світ», «Культура» опирається на сформовані в дошкільному дитинстві уявлення про самоцінність людини: краса, сила розуму, героїзм та на вивчення народних промислів.
Виходячи з вищесказаного ми можемо зробити висновок про те, що проведений нами порівняльний аналіз свідчить  про повну відповідність освітніх завдань нового Базового компоненту дошкільної освіти освітнім завданням нового Державного стандарту початкової освіти.
В наслідок плідної співпраці Ганнівської ЗШ та дошкільного навчального закладу «Казка» вирішення проблеми наступності є не формальним а дієвим.
В серпні 2012 на базі Ганнівської ЗШ пройшло засідання круглого столу на тему: «Виявлення ключових аспектів впровадження нового Державного стандарту початкової освіти та нової редакції Базового компоненту дошкільної освіти» за участю вчителів початкової ланки та вихователів ДНЗ. В ході засідання було зроблено порівняльний аналіз програми розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» і освітніх галузей нового державного стандарту початкової освіти.
У Вересні 2012 року розроблено спільний план навчально-виховних заходів ДНЗ «Казка» та Ганнівської ЗШ І-ІІІ ст. для реалізації принципу наступності при переході від дошкільної до початкової освіти.
В ході реалізації запланованих заходів у жовтні 2012 було проведено збори батьків майбутніх першокласників. Метою цих зборів було ознайомлення батьків з положеннями нового ДСПО та озвучення проблеми відвідування а також залучення дітей 5-ти річного віку до навчання в ДНЗ.
Починаючи з грудня 2012 року психологом школи ведеться діагностика готовності дітей до навчання у школі для надання рекомендацій батькам та вихователям.
З січня 2013 року в школі працює група «Дошколярик», метою якої є підготовка дітей до вступу в 1 клас. Керівник групи Ляхович Л.В.
Навчання і виховання учнів 1 класу проходять в умовах максимального наближення до перебування у дошкільному навчальному закладі з урахуванням психологічних особливостей дітей 6річного віку.
В січні 2013 року на базі Ганнівської ЗШ було проведено психолого-педагогічний семінар на тему: «Реалізація принципу наступності в процесі адаптації учнів 1 класу до умов навчання в початковій школі», метою якого було: усвідомлення важливості ролі учасників перших двох ланок освітнього процесу в адаптації учнів 1 класу до умов навчання в початковій школі. В психолого-педагогічному семінарі прийняли участь вихователі ДНЗ «Казка» та вчителі початкових класів Ганнівської школи.
З вищезазначеного видно, що роботу з впровадження нового Держстандарту початкової освіти розпочато і він буде реалізовуватися педагогами нашої школи успішно, використовуючи новітні технології, набутий досвід та власний творчий потенціал.
А найголовніше те, що у кожного вчителя є щире бажання творити людину майбутнього, будівника нового суспільства, нової України, яка відповідатиме світовим стандартам!

Дякую за увагу!

ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ У ДНЗ ТА ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ
У ДНЗ ТА ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Ошега З.С., методист районного методичного кабінету відділу освіти Петрівської районної державної адміністрації.

Людина, що не знає нічого, може вчитися;
справа тільки в тому, щоб запалити в ній бажання вчитися.
 Д. Дідро
Реформаційні процеси, що відбуваються у сучасному освітньому просторі, зумовлюють нагальність розв'язання комплексних соціально-педагогічних завдань, одним з яких є забезпечення наступності між суміжними ланками освіти. У відповідності з чинним законодавством та нормативно-правовими документами саме наступність є однією з обов'язкових умов здійснення неперервності здобуття освіти, яка певною мірою має забезпечити єдність, взаємозв'язок та узгодженість мети, змісту, методів, форм навчання й виховання з урахуванням вікових особливостей дітей на суміжних щаблях освіти.
Реалізація принципу безперервності освіти має починатися з забезпечення наступності між першими її сходинками – дошкільною і початковою ланками. Забезпечення наступності та взаємодії між дошкільною та початковою освітою утворює простір для реалізації в педагогічному процесі дошкільного навчального закладу і початкової школи єдиної, динамічної та перспективної системи, спрямованої на розвиток, виховання і навчання старших дошкільників і молодших школярів. Саме тому сучасні тенденції розвитку дошкільної і початкової ланок освіти мають багато спільного, зокрема передбачають орієнтацію на особливості дитини, створення сприятливих умов для формування у неї належної спрямованості, самосвідомості, позитивної самооцінки, самоповаги та шанобливого ставлення до тих, хто її оточує, конструктивних мотивів поведінки, нахилів, потреб характеру, пізнавальних, психічних процесів тощо.
У Базовому компоненті дошкільної освіти та Державному стандарті початкової загальної освіти визнається пріоритетність компетентнісного підходу до розв'язання основних завдань дошкільної та початкової ланок освіти. Ці документи покликані забезпечити поетапне становлення дитячої особистості, її фізичний, пізнавальний, соціальний, естетичний розвиток, набуття нею певного практичного досвіду, необхідного для використання у майбутньому житті.
З розвитком технологій стрімко змінюється і стандарт дошкільної  та початкової освіти. В даний час в нашій країні реалізується Стратегії розвитку інформаційного суспільства, яка пов'язана з доступністю інформації для всіх категорій громадян та організацією доступу до цієї інформації. Тому використання інформаційно-комунікаційних технологій є одним із пріоритетів освіти. Комп'ютери  у дошкільних закладах та шкільних класах сьогодні вже не сприймаються як щось рідкісне, екзотичне, проте в дитячому саду вони ще не перетворилися на добре освоєний інструмент педагогів. Але з кожним роком сучасні інформаційні технології все міцніше входять в наше життя. Тому, дошкільна освітня установа, як носій культури та знань, також не може залишатися осторонь. Саме тому в педагогічній діяльності виникає можливість використання ІКТ в якості потужного інструменту розвитку мотивації освітнього процесу, враховуючи велику та серйозну зацікавленість дітей комп'ютером.
Необхідність застосування комп'ютерної техніки в освітньому процесі регламентовано нормативно-правовою базою.
В Базовому компоненті дошкільної освіти (нова редакція) у варіативній складовій введено освітню лінію «Комп’ютерна грамота», а у Новому державному стандарті початкової освіти – курс «Інформатика», що передбачає формування інформативної компетенції дошкільника та учня початкової школи. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі ДНЗ та початкової школи  – це одна із самих нових та актуальних проблем у педагогіці. Система сучасної дошкільної та початкової освіти потребує постійного впровадження інноваційних технологій в освітній процес. Комп'ютерні технології покликані стати невід'ємною частиною цілісного освітнього процесу, значно підвищувати його ефективність.
Інформатизація системи освіти пред'являє нові вимоги до вихователя та педагога та їх професійної компетентності. Комунікативна компетентність педагогів передбачає здатність вибудовувати комунікації в різних форматах: усному, письмовому, дискусійному, візуальному, комп'ютерному, електронному. Педагог повинен не тільки вміти користуватися комп'ютером та сучасним мультимедійним обладнанням, але і широко використовувати їх у своїй педагогічній діяльності.
Інформаційні технології, це не тільки і не стільки комп'ютери та їх програмне забезпечення. Під інформаційно-комунікативними технологіями розуміється використання комп'ютера, Інтернету, телевізора, відео, мультимедіа, аудіовізуального обладнання, тобто всього того, що може представляти широкі можливості для комунікації.
Застосування комп'ютерів, мультимедіа та інформаційних технологій у якості дидактичних засобів використовується для підвищення мотивації та індивідуалізації навчання, розвитку творчих здібностей дітей та для створення благополучного емоційного фону. Використання мультимедіа у навчанні не тільки збільшує швидкість передачі інформації дітям та підвищує рівень її засвоєння, а й сприяє розвитку таких процесів як увага, пам'ять, мислення, уява, мовлення, розвиває почуття кольору, композиції, бере участь у інтелектуальному, емоційному та моральному розвитку дітей. Новизна комп'ютера та інтерактивного обладнання відображаються в розширенні та збагаченні змісту знань, вмінь та навичок дитини, в інтенсифікації створення структурних комплексів інтелектуального та мотиваційно-емоційного характеру, у зміні динаміки процесу.
Результатом інформатизації суспільства став той факт, що із засобами ІКТ дитина сьогодні зустрічається значно раніше, ніж починається системне вивчення курсу «Інформатика» у школі. Комп’ютер усе більше входить до найближчого інтелектуального оточення дитини, впливає на формування навчального середовища, на процеси інтеріоризації та екстеріоризації, навчальну діяльність дитини в цілому.
До школи приходить нове покоління дітей, які живуть в динамічному, емоційно напруженому середовищі. Новітні технології стають потужним багатофункціональним засобом навчання. Їх використання привчає учня жити в інформаційному просторі.
Усе це вказує на те, що цілеспрямований процес формування у дитини елементарних уявлень та навичок роботи з комп’ютерною технікою повинен розпочинатися раніше, ніж це передбачено існуючими навчальними планами загальноосвітньої школи. Психологи, науковці, педагоги-практики, дослідники шукають нові форми і методи організації навчально-виховного процесу, які спрямовані на вдосконалення роботи дошкільного навчального закладу, а одним з найважливіших завдань цього пошуку є впровадження в ДНЗ комп’ютерно - орієнтованих засобів навчання, які спроможні допомогти підвищити якість навчального процесу.
Інформаційно-комунікаційні технології можуть використовуватись як потужний засіб, який розкриває здібності дитини, спонукає дорослого шукати нові нетрадиційні форми і методи виховання молодшого покоління. Створення спеціального середовища, орієнтованого на формування високорозвиненого мислення, - один з найперспективніших підходів до впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у систему дошкільної освіти.
На початкових етапах впровадження комп’ютера в навчально-виховний процес основні переваги використання ІКТ пов’язувалися з розширеними можливостями індивідуалізації та диференціації навчання (За своєю спрямованістю діти дошкільного віку індивідуалісти. Лише поступово, під впливом виховання, у них починає будуватись колективна спрямованість). ЕОМ дозволяє створити таку дидактичну систему, яка максимально індивідуалізує процес навчання. Такий підхід можна пояснити тим, що ідея використання комп’ютера в освіті виникла як складова концепції програмованого навчання, відповідно до якої матеріал подавався невеликими, логічно пов’язаними порціями, учень їх засвоював у власному режимі. З поширенням комп’ютерних технологій у системі освіти стало можливим навчати кожну дитину окремо, індивідуально добираючи обсяг, складність навчальних завдань і послідовність вивчення матеріалу, здійснювати оперативний та об’єктивний контроль за результатами навчально-ігрової діяльності.
Важливе значення для дітей шкільного та дошкільного віку мають ігрові форми організації навчальної діяльності. Доведено, що через гру знання дітей не тільки уточнюються і розширюються, разом з тим, у силу їх неодноразового відтворення, якісно змінюються, набувають осмисленого та узагальненого характеру. У результаті цього процесу діти непомітно для себе засвоюють закладений у грі навчальний матеріал. Крім того, формується культура виховання людських цінностей, а також є можливість підготовки до роботи з комп’ютерною технікою.
Важливо підкреслити, що комп’ютерні навчальні та ігрові програми повинні носити розвивальний характер, реалізовувати прагнення дитини до творчих дій. Тобто, комп’ютерні ігри є цінним методологічним інструментом, який потребує обміркованого та обережного застосування.
Впровадження ІКТ в навчально-виховний процес дошкільного навчального закладу та початкової освіти  повинно здійснюватися при умові наявність в навчальному закладі комп’ютерно-ігрового комплексу, достатньої кількості навчально-методичної літератури, необхідного рівня програмно-технічного забезпечення та інших компонентів, обраного навчально-методичного комплексу. Також досить важливою умовою є професійна підготовка вчителя та вихователя,  його творчий потенціал (інтенсивність використання творчих методик, доповнення та вдосконалення навчальний планів, використання інноваційних методик, варіативність індивідуалізованих і диференційованих навчальних завдань).Не потрібно фетишизувати комп’ютер, а треба розглядати його як звичайний новий засіб навчання, прагнучи знайти його місце в системі дошкільної та початкової освіти з огляду на вимоги валеологічності (здатності зберігати й примножувати фізичне та психічне здоров’я учнів).
Система навчально-ігрової діяльності, побудована з урахуванням психолого - педагогічних, дидактичних, технічних та інших вимог до ІКТ та програмних засобів навчального призначення, надасть вихователю якісно нові можливості для підвищення ефективності навчально-виховного процесу, дозволить створити необхідне валеологічне середовище для розвитку розумової діяльності, інтелектуальних можливостей та творчих здібностей дитини.
Як уже відзначалося, інформаційно-комунікаційні технології надають величезні можливості в поглибленні ерудиції дитини. За допомогою комп’ютерно - орієнтованих засобів навчання та міжнародних або регіональних комп’ютерних мереж стає можливим активне заохочування дітей до подорожей музеями світу, бібліотеками, країнами. Це сприяє не лише розширенню знань дитини, а й підтримує її різноманітні здібності.
Інформатизація освіти - це великий простір для прояву творчості педагогів, яка спонукає шукати нові, нетрадиційні форми і методи взаємодії з дітьми; вона сприяє підвищенню інтересу у дітей до навчання, активізує пізнавальну активність, розвиває дитину всебічно.
Володіння новими інформаційними технологіями допоможуть педагогу почувати себе комфортно в нових соціально економічних умовах. Використання на заняттях комп'ютера, мультимедіа та інших технічних засобів з метою виховання і розвитку творчих здібностей дитини, формування її особистості, збагачення інтелектуальної сфери дошкільника дозволяють розширити можливості педагога. Діти із задоволенням працюють на таких заняттях, активно включаються у виконання завдань, так як технічні засоби дозволяють включати в процес виховання і звук, і дію, і мультиплікацію, що підвищує інтерес і увагу дітей.
Ми розуміємо, якщо сьогодні ми навчимо дитину свідомому, корисному користуванню інформаційними технологіями, то завтра отримаємо певний результат – високі інтелектуальні показники наших дітей.
Використання інформаційно-комунікативних технологій у дошкільному навчальному закладі та початковій школі є збагачувальним і перетворювальним фактором, який є одним із шляхів оновлення змісту освіти згідно сучасним вимогам.
Наявність внутрішнього зв'язку в змісті навчально-виховної роботи, методах педагогічного керівництва, формах організації діяльності у дошкільному навчальному закладі і початкових класах загальноосвітньої школи забезпечує цілісність процесу розвитку, навчання і виховання дитини. Сучасне бачення вирішення проблеми наступності полягає у створенні умов для реалізації в освітньому процесі дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів єдиної, динамічної, перспективної системи особистісного творчого зростання дитини.
Наступність утворює простір для реалізації в педагогічному процесі дошкільного навчального закладу і початкової школи єдиної, динамічної та перспективної системи виховання і навчання, що сприяє зближенню умов виховання і навчання старших дошкільників і молодших школярів. Завдяки цьому перехід до нових умов шкільного навчання здійснюється з найменшими для дітей психологічними труднощами. При цьому забезпечується природне і комфортне їх входження в нові умови, що сприяє підвищенню ефективності виховання і навчання учнів з перших днів перебування в школі.
Головною умовою забезпечення наступності у вихованні і навчанні є спрямованість педагогічного процесу дошкільного навчального закладу і початкової школи на всебічний розвиток особистості дитини. З огляду на це необхідний зв'язок програм, методів і форм навчання в дошкільному навчальному закладі та початковій школі. Елементи навчальної діяльності, що формуються в процесі навчання на заняттях у дошкільних закладах, забезпечують успішність навчання в школі. А шкільне навчання має забезпечити взаємозв'язок, розширення, поглиблення й удосконалення отриманих у дитячому садку знань, умінь і навичок.
Успішність забезпечення взаємодії визначається цілою низкою чинників, що створюються педагогічно грамотно організованим розвивальним, навчально-виховним середовищем, яке відповідає психологічним і фізіологічним особливостям та фізичним можливостям дітей. Робота з організації наступності має проводитись педагогічними колективами спільно і системно. Тільки зацікавленість обох сторін і батьківської громадськості вирішить проблеми наступності дошкільної і початкової освіти, зробить перехід з дошкільного навчального закладу до початкової школи безболісним і успішним для дитини.

Література:

1. Базовий компонент дошкільної освіти / науковий керівник: А.М.Богуш. – К.: Освіта, 2012.
2. Великий А.П. Перспективи інформатизації в Україні/ А.П.Великий. –К.:1996.
3. Вильямс Р., Маклин К. Компьютеры в школе: Пер. с англ. - М.:Прогресс, BB. - ЗЗ6 с.
4.Гиркин И.В. Нові підходи до організації навчального процесу з використанням сучасних комп'ютерних технологій / И.В. Гиркин // Інформаційні технології–№ 6–1998.
5. ГЛОСАРІЙ. Інформаційно-комунікаційні технології: основні терміни та поняття [текст] / ГЛОСАРІЙ // Вихователь-методист дошкільного закладу – 2013. – №7. – С. 77 – 78.
6. Жук Ю. О. Деякі психолого-педагогічні проблеми використання засобів нових інформаційних технологій у навчальному процесі середньої школи II Комп’ютер у школі та сім’ї. - 99B. - № 4. - С. 7-9.
7. Морзе Н.В. Основи інформаційно-комунікаціних технологій / Н.В. Морзе – К.: Видавнича група ВНV, 2008. – 352 с.
8. Мотурнак Є.В.. Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у дошкільному навчальному закладі [текст] / Євген Потурнак // Практика управлінням дошкільним закладом. – 2012. – № 5. – С. 30 – 35..
9.Свириденко О.С. Навчання ХХІ століття: ІКТ – компетентність педагогів [текст] / Олена Свириденко // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2012. – № 1. – С. 7 – 10.
10. Єресько О.В. Освіта в Україні: курс – на ефективне використання інформаційно-комунікаційних технологій [текст] / Олег Єресько // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2012. – № 1. – С. 4 – 6.


понедельник, 28 ноября 2016 г.

ЗНАЧЕННЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДІТЕЙ ДО НАВЧАННЯ В ШКОЛІ

ЗНАЧЕННЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДІТЕЙ
ДО НАВЧАННЯ В ШКОЛІ

Швець Н.В., інструктор з фізичної культури Петрівського ДНЗ №1 «Рудана»

         Я вважаю, що важлива умова правильного фізичного виховання – єдність вимог дитячого садка, сім’ї  та школи. Фізичне виховання дітей дошкільного віку буде ефективним за умови, що воно є органічною частиною всього виховного процесу дитячого садка, предметом спільного піклування дошкільних працівників, членів сім’ї, коли кожний вихователь повністю і творчо виконує вимоги програми. Також необхідно досконало знати анатомо – фізіологічні особливості дитячого організму різних вікових категорій, щоб не завдати шкоди дитині. 
Саме в дошкільному віці закладаються основи гармонійного розвитку особистості, її фізичні досконалості - основи здоров’я, довголіття, формується багато рухових навичок, розвиваються фізичні якості ( спритність, швидкість, сила та ін.). Своєчасне та успішне формування рухової функції людини, особливо в дошкільний період її життя, має першочергове значення для повноцінного фізичного розвитку.
Завдяки високій пластичності нервової системи у дошкільників дуже швидко встановлюються нервові зв’язки й формуються умовні рухові рефлекси. Однак, дитина повинна не тільки вміти користуватися своїми рухами у звичній обстановці, а й у різних умовах, які змінюються ( в іграх, під час прогулянок, коли треба перестрибнути через рівчак, підлізти під гілку тощо). Отже, сформована навичка з того або іншого руху повинна бути не тільки міцною, а й достатньо гнучкою ( пластичною).
Поряд із формуванням навичок з основних рухів розвиваються фізичні якості: сила, швидкість, спритність, витривалість та інше. Рух треба виконувати не тільки правильно, а й досить швидко або тривалий час ( наприклад ходьбу, біг), а для цього потрібний певний рівень розвитку тих або інших фізичних якостей. Для їх відновлення і вдосконалення використовуються загальнорозвиваючі вправи, основні рухи, вправи спортивного характеру й рухливі ігри.
Під час ігор, виконання різних вправ  дитина виявляє ініціативу, вчиться бути наполегливою в досягненні мети.
Заняття з фізичної культури, рухливі ігри, особливо сприяють вихованню в дітей дисциплінованості, колективізму, рішучості, сміливості та інших якостей, необхідних людині. Наприклад, щоб стати сміливим, треба навчитися долати страх, стикаючись з небезпекою. На заняттях з фізичної культури деяким дітям буває страшно пройти по гімнастичній лавці, перестрибнути через перешкоду, стрибнути у висоту з розбігу і т. д. Однак, вони ( іноді з допомогою вихователя ) переборюють свій страх і виконують рух, що, безумовно, сприяє вихованню сміливості. Навчання і виховання на заняттях з фізичної культури взаємопов’язані.
Формування правильної постави та профілактики плоскостопості – одне з основних завдань фізичного виховання дошкільнят. Правильна постава важлива не тільки з естетичного погляду, а ще й тому, що створює сприятливі умови для роботи серцево – судинної системи, дихальної й травної систем, благотворно впливає на самопочуття дитини.
У процесі фізичного виховання створюються позитивні умови для успішного засвоєння дітьми стійких навичок поведінки. Зв’язок фізичного виховання з розумовим передбачає повідомлення дітям певних знань з фізичної культури, зокрема правил рухливих ігор, найраціональніших способів виконання рухів.
З особливою чіткістю виявляється зв’язок фізичного виховання з трудовим, адже в основі трудової діяльності лежать різноманітні рухи. Удосконалення рухового апарату дитини підвищує працездатність організму; розвиток фізичних та вольових якостей сприяє практичній та психологічній підготовці дошкільників до високопродуктивної праці в школі.
Під час виконання фізичних вправ удосконалюються функції аналізаторів: зорового, слухового, рухового. Чіткішими стають оцінки простору, у дітей розвивається почуття ритму, підвищується точність і чіткість рухів. Усе це створює необхідні передумови для кращого сприймання навколишнього середовища і певною мірою впливає на естетичний розвиток, , що позитивно вплине на  навчання дітей у школі.
Для прищеплення дітям емоційних смаків у процесі фізичного виховання велике значення має додержання відповідних гігієнічних умов на заняттях, гарна фізкультурна форма, яскраве художнє оформлення фізкультурного інвентарю ( м’ячів, прапорців, обручів тощо ).
На виховання естетичних почуттів значною мірою впливає музика , яка супроводжує заняття та ранкову гімнастику. Вона сприяє ритмічнішому й координованішому виконанню рухів, задає темп вправ, допомагає виконати їх виразніше. Усе це поліпшує настрій дітей, викликає в них загальне емоційне піднесення.
Все це  забезпечує успішний перехід до систематичного організовного шкільного навчання. Основними показниками фізичної готовності дітей до навчання розглядається сформованість їх фізичних якостей: сили, витривалості, спритності, гнучкості, швидкості. Фізична готовність до навчання характеризує функціональні можливості і стан здоров'я.
         Виховати дошкільника фізично розвиненим означає не просто підготувати його до успішного навчання у школі, а й закласти основи здоров’я, працездатності на   все життя.  Усвідомлення важливості цього завдання і примусило педагогічний колектив дошкільного закладу „ Рудана”  шукати і впроваджувати в практику своєї роботи нові,  ефективні  форми  і  засоби фізичного   виховання дітей.
          Комплексне  розв’язання  поставлених  завдань, наполегливість, фахова
   майстерність педагогів , творчий підхід до справи дали хороші результати.
   Підвищився    рівень  загального  фізичного  розвитку  вихованців
 „ Рудани”,  знизилася захворюваність.  Зросли кількісні і якісні показники  основних рухів  дошкільників,  помітно  підвищився  їхній інтерес не тільки до фізичної    культури, а й до результатів своєї діяльності.

Виходячи з вищесказаного, покладаючись на досвід вчених та передових педагогів, можна сказати слідуюче : фізичний розвиток дітей молодшого віку – це та ланка у великому ланцюгу навчання, виховання та розвитку, яку не можна "викувати" аби як.
      "Важливе" та "неважливе" - тут таких виразів немає та і не повинно бути, тому що упустивши щось одне, не буде слідуючого. Звісно, перш за все потрібно досконало знати дитячу анатомію та фізіологію, зміни в організмі при різних хронічних захворюваннях, тощо, керуючись принципом " не нашкодь ", майже як у лікарів, адже праця педагогів – це теж праця з людьми, нашим підростаючим поколінням.
        Саме від такої праці залежить здоров’я наших дітей, здоров’я покоління, нації...


СПІЛЬНА РОБОТА ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ І ШКОЛИ


СПІЛЬНА РОБОТА ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО
ЗАКЛАДУ І ШКОЛИ

Олійник Т.М., вихователь – методист Петрівського ДНЗ №1 «Рудана»


Шановні учасники конференції!
        Ми розглядаємо надзвичайно важливе питання реалізації вимог Державного стандарту початкової освіти. І я впевнена, що без серйозної спільної роботи педагогічних колективів дошкільних навчальних закладів і школи буде важко успішно втілити в життя Державний стандарт.
    У час розбудови національної системи освіти початкова школа покликана забезпечити загальний розвиток дитини, зокрема формувати у молодших школярів уміння впевнено читати, лічити й писати, користуватися книжками.
   Усі ці вимоги потребують значного напруження фізичних та інтелектуальних сил дитини. Засвоєння програмового матеріалу в першому класі вимагає від шестирічної дитини такого рівня загального психічного розвитку, який би допоміг дитині успішно включитись в навчальний процес і адаптуватись дот нього.
     Перехід від дошкільного до шкільного віку називають малою кризою, критичним віком. І пристосування шестирічних дітей до шкільного життя залежить від сформованості в них готовності до навчання в школі.
    До школи приходять діти, які мають різний рівень підготовки. Єдине, що повинна дитина, - це мати бажання вчитись. А завдання вчителя початкової школи – не просто надавати шкільні знання, виховувати уміння й навички, а доброзичливо, за допомогою виховних уміло організованих вправ та ігор переорієнтувати педагогічний процес на пріоритет особистості.
   Всю складну й відповідальну роботу підготовки дитини до навчання у школі ми проводимо в ігровій формі. Без гри не може бути повноцінного розвитку дитини.
  В.О. Сухомлинський говорив : «Гра – це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається потік знань, понять, уявлень». Тому в організації навчально – виховного процесу з дітьми шестирічного віку та в успішному впровадженні Державного стандарту початкової загальної освіти повинна бути, наголошую, саме гра, у процесі якої світ дитинства природно поєднується зі світом знань.
     Ви є свідками того, що на сучасному етапі розвитку суспільства Держава визнає пріоритетну роль дошкільної освіти, що спрямована на всебічний розвиток дитини, формування моральних норм, набуття нею соціального досвіду.
      Згідно із Законом України «Про дошкільну освіту» вона є обов’язковою первинною складовою системи безперервної освіти. Бо для успішного навчання у школі і для всього подальшого життя людини особистісний розвиток у дошкільному віці має велике значення.
       Наступність у роботі дошкільного навчального закладу і початкової школи передбачає послідовність, систематичність подачі й засвоєння нового навчального матеріалу.
      Я бачу такі серйозні проблеми у реалізації Державного стандарту початкової загальної освіти.
1. Наявність дітей, як охоплених, так і не охоплених системою дошкільної освіти.
2. Необов’язковість дошкільної освіти для всіх батьків, бо на жаль, не всі батьки розуміють значення дошкільної освіти.
3. Здобуття дітьми різної за змістом та навчально – виховними технологіями дошкільної освіти.
4. Недостатньо узгоджена позиція дошкільної та початкової шкільної ланки щодо критеріїв «шкільної зрілості».
5. Відсутність реальної наступності у виховній та навчальній роботі дошкільного закладу і школи.
    Зв'язок між загальноосвітнім навальним закладом і дошкільним навчальним закладом має бути двостороннім, для цього ми докладаємо багато зусиль.
    Ми робимо все від нас можливе, щоб вихователь дошкільного навчального закладу добре знав зміст, завдання, принципи і методи навчання у школі.
    Вихователі «Рудани» добре обізнані з нормативно – правовими документами, які регулюють роботу початкової школи. Це допомагає вихователям правильно готувати дітей до шкільного навчання, правильно добирати методи і прийоми роботи.
     Працюючи за новою редакцією Базового компонента дошкільної освіти, вихователі модернізують освітній процес, переглядають свої підходи до роботи, орієнтуються на новаторство, творчість.

  Вихователі чітко розуміють, що в роботі з дошкільниками немає місця «шкільній» моделі навчання, не можна перевантажувати дітей інформацією. Пріоритет у роботі з дошкільниками повинен надаватися не навчанню, а вихованню.
   Важливо, щоб педагоги (і вихователі, і вчителі) не намагалися виліпити в дитячому садку маленького школяра.
    Позитивним є те, що в Базовому компоненті базової освіти та Державному стандарті початкової загальної освіти передбачено інваріантну та варіативну складову. У Базовому компоненті визначено сім освітніх ліній, а в Державному стандарті – освітні галузі. Прослідковується взаємозв’язок між двома ланками освіти.
    Успіх у роботі буде залежати від ефективної, систематичної, послідовної праці вчителів та вихователів.







НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В ДИТЯЧОМУ САДКУ - ЗАПОРУКА УСПІХУ У ШКОЛІ

НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В ДИТЯЧОМУ САДКУ -  
ЗАПОРУКА УСПІХУ У ШКОЛІ

Кіяшко Т.В., керівник гуртка Петрівського ДНЗ №1 «Рудана»

Питання вивчення іноземної мови з раннього віку стає досить актуальним у наш час. Суперечки з цього питання виникли майже століття назад. Одні вчені говорять, що вчити англійську мову з раннього віку не є доцільним і правильним. А інші вважають, що дитина у такому віці легше оволодіє мовою, ніж у більш старшому. З особистого досвіду можу сказати, що дитячий вік (4-7 років) найбільш сприятливий для вивчення мови.
У школі вивчення англійської мови починається з 1-го класу. Дітям молодшого шкільного віку доводиться особливо важко. Адже у садочку основним видом діяльності була гра, а у школі діти змушені більше часу проводити за партами. Учні, які не вивчали до школи англійську мову відчувають труднощі, в них може з'явитися негативне ставлення до цього предмету.
Перед вчителями іноземної мови у дитячому садку стоїть важливе завдання – привити інтерес до вивчення англійської мови, що сприятиме в подальшому легкому періоду адаптації у школі.
Створюючи програму вивчення англійської мови, вчитель дитячого садка повинен тісно співпрацювати з педагогами школи і орієнтуватися на їхню шкільну програму. При проведенні занять з іноземної мови в ДНЗ треба враховувати психологічні особливості дітей. Основною формою роботи на цих заняттях є гра. Головне – зацікавити дитину, привити їй любов до країни, мова якої вивчається. Пробудити в дитині бажання з радістю і задоволенням відвідувати заняття. Кожне повинно бути цікавим і захоплюючим з різними формами роботи. Головне для дітей такого віку – наочність та матеріали. Це можуть бути яскраві картинки, іграшки, розмальовки, віршики, пісеньки, скоромовки, розминки з рухами, рольові ігри, лепбуки.
            На моїх заняттях діти із задоволенням вивчають англійську мову, вони приймають участь у новорічних ранках, святах 8 Березня, випускних, співають пісеньки, розповідають вірші, ставлять сценки. Батьки задоволені тим, що їхні діти з раннього віку мають уявлення про іноземну мову, в них формуються активний і пасивний словники, вчаться правильно вимовляти англійські звуки, ставити запитання і відповідати на них. Адже у 1-й клас вони прийдуть  з деяким багажем знань.
На початку навчального року з батьками було проведено анкетування, яке показало, що усі батьки бажають, щоб їхня дитина вивчала англійську, вважають такі заняття дуже потрібними.  Батьки розповідають, що діти вдома розказують віршики, співають пісеньки, грають в ігри, називають слова, вивчені у дитячому садочку на заняттях англійської мови. Батьки, що беруть своїх дітей у подорож за кордон, говорять, що знання, набуті у садочку, допомагають їм.

Тому я вважаю, що навчання англійської мови в ДНЗ – це запорука успіху у школі.

пятница, 25 ноября 2016 г.

АСПЕКТИ КОМФОРТНОГО ПЕРЕХОДУ ДИТИНИ З ДИТСАДКА В ШКОЛУ

АСПЕКТИ КОМФОРТНОГО ПЕРЕХОДУ ДИТИНИ З ДИТСАДКА В ШКОЛУ

Сімкович С.А., вихователь Іскрівського  ДНЗ

Перехід дитини з дитячого садка у школу є важливим етапом її життя, який пов’язаний не лише зі зміною середовища її розвитку, а й із відповідними процесами самоусвідомлення, із зіткненням з новими проблемами, відкриттям у собі нових можливостей тощо. Одним дітям це додає піднесеного настрою, відчуття виходу на новий життєвий щабель, іншим вселяє ностальгію за звичним життям у дитячому садку, часто породжує стресові стани. Тому дуже важливо, щоб у дошкільному закладі, в сім’ї допомогли дитині усвідомити, що дитячий садок і школа є ланками єдиної системи освіти і виховання, а все те, що чекає дитину у школі, є продовженням того, чим займалася, що опановувала вона раніше. Не менш важливо, щоб із перших днів перебування в школі вона на конкретних реаліях переконувалася в цьому. Все це можливе за дотримання принципу наступності дошкільної та початкової освіти.
Поєднання дошкільної і початкової освіти створює передумови для реалізації індивідуальності кожного вихованця, що значно складніше зробити у масовій школі. Як свідчать дослідження, об’єднання у комплексі двох підсистем значно посилює його виховні можливості, створює умови для психологічно комфортного переходу дитини з дитсадка у школу.
Психологічний аспект:
• вивчення особливостей розвитку дітей на перехідному етапі;
• визначення специфіки переходу від ігрової до навчальної діяльності;
• забезпечення психологізації навчально-виховного процесу як умови формування особистості на двох рівнях;
Методичний аспект:
• взаємне ознайомлення з методами і формами навчально-виховної роботи в старшій групі дошкільного закладу та в 1-му класі школи;
• забезпечення наступності щодо методів та прийомів
роботи з дітьми з розвитку мовлення, математики, ознайомлення з навколишнім, фізичного, естетичного, соціального виховання.
Цей аспект реалізується через взаємовідвідування вихователями та вчителями занять (уроків) з наступним спільним обговоренням, семінари-практикуми з певних методик; проведення спільних педагогічних нарад, виставок, конференцій; взаємо-консультування педагогами; обмін передовим педагогічним досвідом роботи тощо.
Практичний аспект:
• попереднє знайомство вчителів із своїми майбутніми учнями;
• кураторство вихователями своїх колишніх вихованців.
• форми взаємодії педагогічних колективів: семінари, семінари-практикуми, тренінги (педагогічного спілкування, комунікативних умінь), спільна робота практичного психолога з вчителями та вихователями дошкільних груп.
• система відвідування вчителями старших груп, спостереження за діяльністю дітей на заняттях та поза ними; бесіди з дітьми та їх вихователем; створення “школи майбутнього першокласника”; організація спільних концертів, спортивних змагань; ремонт і виготовлення іграшок дітьми тощо.
Особливо важливою для майбутніх учнів є фігура першого вчителя, якого вони сприймають як надзвичайну людину.
Тому в своїй роботі практикую попереднє знайомство вихованців старшої групи з майбутнім учителем, а також ознайомлення педагога з роботою випускної групи, вивчення індивідуальних особливостей дітей, участь у їхніх справах.
Традиційним є те, що вчителі школи разом з вихователями ще до початку навчального року складають план спільної роботи щодо забезпечення наступності, який передбачає три розділи: організаційно-педагогічний, методичний та роботу з батьками.
Підсумком співпраці педагогічних колективів є спільна  
педагогічна рада вчителів та вихователів, де аналізуються результати підготовки до школи, помилки та упущення, прогнозується подальша співпраця школи та дошкільних груп.
Для першокласників, що навчаються у стінах дитячого садка, умовою успішного навчання є ті види діяльності, якими вони займалися в старшій групі. Тому вчителі та вихователі продовжують включати гру в навчальний процес, яка має особливе значення для формування уміння вчитися – основної діяльності, що стає тепер для учня.
У дошкільному закладі важливо забезпечити зв’язок вихованців і педагогів дитячого садка і школи. Для цього використовую екскурсії до школи, відвідування уроків, спільні з першокласниками розваги, а молодших школярів запрошують у дитячий садок для зустрічі з випускниками старшої групи. Побутує також практика взаємовідвідування вихованцями дитячого садка і учнями початкових класів свят у дошкільному закладі та початковій школі (свято знань, посвята у школярі, свято букваря, випуску з дитячого садка).





НАСТУПНІСТЬ І ПЕРСПЕКТИВА В РОБОТІ ДОШКІЛЬНОГО ТА ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ


НАСТУПНІСТЬ І ПЕРСПЕКТИВА
В РОБОТІ ДОШКІЛЬНОГО ТА ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО
НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Біла В.М., директор Зеленської ЗШ І – ІІ ст

Дати дітям радість праці, радість успіху в навчанні, пробудити в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності — це перша заповідь виховання.
В. О. Сухомлинський

Проблема наступності між ступенями освіти стала особливо актуальною на сучасному етапі. Адже зміст кожної освітньої галузі впроваджується поетапно - дошкільна освіта, початкова школа, середня освітня ланка. Для кожного етапу розроблений Базовий  компонент дошкільної освіти, Державний стандарт, базовий навчальний план і програми. Проблема наступності в навчанні через цілий ряд причин досить складна. ЇЇ складність полягає у відсутності єдиних підходів. Наступність у навчанні залежно від наукових поглядів учених-педагогів розглядається  з найрізноманітніших позицій: і як нормативна функція дидактики, і як закономірність розвитку педагогічного процесу, і як загальнодидактичний принцип.
Наступність - це врахування того рівня розвитку дитини, з яким вона прийшла до школи, опора на нього. Це забезпечує органічне, природне продовження розвитку, навчання та виховання, започаткованих в дошкільному періоді життя дитини. Наступність розглядають, як закономірність психічно-фізичного розвитку, як умову реалізації безперервної освіти, як принцип навчання і виховання.
В.О.Сухомлинський розмірковував про те, з яким трепетним хвилюванням переступають діти поріг школи в перші дні свого навчання, як довірливо дивляться в очі вчителя. Чому ж часто буває, що через кілька місяців, а то й тижнів згасає вогник, чому для деяких дітей навчання стає мукою. Причин для цього можна назвати багато. Одна з них стосується гри.
Гра - провідний вид діяльності дитини-дошкільника. Оскільки межа між старшим дошкільникам віком і молодшим шкільним не дуже значна, то ми з впевненістю можемо сказати, що гра в шкільному віці повинна займати вагоме місце особливо в зв'язку з переходом до навчання з 6-річного віку.
Вже в першому класі основним видом діяльності стає навчання. Навчання має приносити дитині таку саму радість, яку їй приносить гра; воно на перших порах повинно проходити в ігровій формі або на фоні гри.

Хороший приклад організації навчання в ігровій формі показав нам грузинський педагог Ш.О.Амонашвілі. Його дидактичні ігри можна вважати хрестоматійними.
У дошкільному віці життя дітей переповнене іграми. При підготовці дітей до школи, потрібно перенести акцент на навчання їх вмінню самостійно організувати ігри. Дитина, котра вміє самостійно організовувати гру з однолітками в дошкільному навчальному закладі, зможе це зробити і в школі. Вчителям варто усвідомити роль гри в процесі засвоєння дітьми знань і створення для цього відповідні умови.
Саме цьому мають учитися педагоги-початківці у вихователів-дошкільників. Їм потрібно усвідомити, що крім дидактичних і рухливих ігор,  на перервах мають бути поширеними ігри-забави, драматизації, будівельно-конструктивні, сюжетно-рольові.
Вчителям варто:
§  вивчити ігрові можливості та інтереси дітей;
§  дізнатись, які ігри діти знають, які вміють організовувати самостійно.
Цьому може допомогти звичайна розмова з вихователем та самими дітьми. Така співпраця взаємодія мають бути постійними.
До створення матеріальної бази ігор вчителям потрібно залучати учнів, а також їхніх батьків. Вчителі-початківці повинні створити умови, для виникнення різноманітних ігор; влаштувати ігрові конкурси змагання.
Допомогти перенести досвід з дошкільного навчального закладу в школу має вихователь. А отримувати і підтримувати досвід самостійної гри має вчитель, а це створить передумови для кращого входження маленьких учнів у повноцінну навчальну діяльність.
Перехід дитини дитсадка до школи є важливим етапом її життя, який пов'язаний не лише зі зміною середовища її розвитку, а й із відповідними процесами самоусвідомлення. Тому є важливим дотримуватися принципу наступності дошкільної та початкової освіти.
  Принцип наступності для дошкільної та початкової ланок освіти є освітнім процесом на етапі дошкільної та початкової ланок освіти, який повинен забезпечити плавний, природний перехід дитини від позиції дошкільника до позиції молодшого школяра.  Наступність дошкільного закладу та початкової школи традиційно визначається як змістовий, двобічний зв’язок, що передбачає, з одного боку, спрямованість навчально-виховної роботи в дитячому садку на ті вимоги, які будуть пред’явлені дітям у школі, а, з іншого, – опору вчителя на досягнутий старшими дошкільниками рівень розвитку, на знання, навички та досвід дітей і активне використання цього в навчально-виховному процесі. Наступність в роботі дитячого садка та початкової школи – це не тільки традиційна наступність у змісті, методах, формах і прийомах, перш за все, - це бачення та реалізація наступності в лініях, основних аспектах розвитку особистості дошкільника та молодшого школяра.
Наступність потрібно розглядати як один із основоположних принципів неперервної освіти, завданням якої є забезпечення цілісного розвитку особистості в навчанні дітей на перших двох ланках системи неперервної освіти. Таке розв’язання поставленого завдання дасть змогу вирішити проблему наступності між дошкільною та початковою ланками освіти на сучасному рівні.

Напрямки наступності
§  Перший напрямок - це узгодити мету на дошкільному і початковому шкільному рівнях.
§  Другий напрямок - збагатити освітній зміст у початковій школі.
§  Третій напрямок - удосконалити форми організації і методи навчання як у дошкільних закладах, так і в початковій школі.

Проблеми наступності

Навчання в школі вимагає пошуку нових підходів до вирішення проблеми наступності, що допомагає усп­ішному розв'язанню завдань безперервної освіти в Україні на перших її етапах: у дошкільному навчальному закладі та початковій школі. У реалізації цих завдань є певні проблеми:
§  зняття суперечок між провідними лініями навчання та ви­ховання суміжних вікових етапів, що визначають успіх всього по­дальшого гармонійного розвитку;
§  проектування моделі цілісного освіт­нього простору на перехідному етапі від дошкільного навчального закладу до школи;
§  керування процесом переходу від однієї діяльності (гри) до іншої (навчання);
§  створення умови,  необхідних  для реалізації єдиної лінії за­гального розвитку дитини на суміжних етапах освіти.

Проблеми наступності і перспективності мають декілька наукових аспектів. Розглянемо ці проблеми на теоретичному та практичному рівнях.
Інформаційно-просвітницький аспект педагогічної освіти перед­бачає:
§  визначення напрямків розвитку, освіченості та виховання дітей на кожній наступній сходинці освіти;
§  ознайомлення з новітніми технологіями, програмами навчання та виховання обох ланок освіти (старша група дошкільного закладу та перший клас початкової школи);
§  встановлення доцільного співвідношення між загальною та спеціальною підготовкою до школи, знаннями, вміннями і навичками;
З метою реалізації даного аспекту наступності використовуються такі форми взаємодії педагогічних колективів:
§  семінари-практикуми щодо обговорення програм,
§  взаємний обмін лекціями, конспектами робота творчих груп (вихователі старших груп, вчителі початкових класів) тощо.

Психологічний аспект:
§  вивчення особливостей розвитку дітей на перехідному етапі;
§  визначення специфіки переходу від ігрової до навчальної          діяль­ності;
§  забезпечення психологізації навчально-виховного процесу як умови формування особистості на двох рівнях;

Форми взаємодії педагогічних колективів:
§  семінари,
§  семінари-практикуми,
§  тренінги (педагогічного спілкування, комунікативних умінь),
§  спільна робота практичних психологів школи та дошкільного закладу тощо.

Методичний аспект:
§  взаємне ознайомлення з методами і формами навчально-ви­ховної роботи в старшій групі дошкільного закладу та в 1-му класі школи;
§  забезпечення наступності щодо методів та прийомів роботи з дітьми з розвитку мовлення, математики, ознайомлення з навко­лишнім, фізичного, естетичного, соціального виховання.
Цей аспект реалізується через взаємовідвідування вихователя­ми та вчителями занять (уроків) з наступним спільним обговорен­ням, семінари-практикуми з певних методик; проведення спільних педагогічних нарад, виставок, конференцій; взаємоконсультування педагогами; обмін передовим педагогічним досвідом роботи тощо.

Практичний аспект:
§  попереднє знайомство вчителів із своїми майбутніми учнями;
§  кураторство вихователями своїх колишніх вихованців.

Якщо дошкільна освіта якісно змінилась у плані розуміння цілей підготовки дитини до школи та реалізації її вікових можливостей на шостому році життя, то й початкова школа не може лишитися у межах давніх уявлень про опору тільки на предметну готовність своїх найменших учнів до навчання. У початковій школі маємо створювати умови для подальшого повноцінного розвитку здобутків дошкільного віку і водночас для формування новоутворення молодшого шкільного віку – навчальної діяльності як провідної.