«СЬОГОДНІ ДОШКІЛЬНЯТА, А ЗАВТРА ШКОЛЯРІ»

«СЬОГОДНІ ДОШКІЛЬНЯТА, А ЗАВТРА ШКОЛЯРІ»

Педан А.М., вихователь Петрівського  ДНЗ №2 «Сонечко»

«Шкільне навчання ніколи не починається з порожнього місця, а завжди спирається на певну стадію розвитку, досягнутого дитиною».

Л. С. Виготський

«Школа не повинна вносити різкого перелому в   життя дітей. Нехай, ставши учнем, дитина продовжує робити те, що робила вчора. Нехай нове з'являється у її житті поступово і не приголомшує лавиною вражень»                                         В.А.Сухомлинский

Видатний психолог Д.Б.Єльконін підкреслював невід’ємний зв'язок старшого дошкільного і молодшого шкільного віку, з’єднував їх в «єдину епоху людського розвитку, яка називається дитинством». У Базовому компоненті дошкільної освіти та Державному стандарті початкової загальної освіти визначається пріоритетність компетентнісного підходу до розв’язання основних завдань дошкільної та початкової ланок освіти. Ці документи покликані забезпечити поетапне становлення дитячої особистості, її фізичного, пізнавального, соціального розвитку, набуття нею певного практичного досвіду, необхідного для використання у майбутньому житті. Наступність між дошкільною та початковою ланками освіти розглядається на сучасному етапі як одна із важливіших умов безперервної освіти дитини. Неперервна освіта розуміється як зв’язок, узгодженість і перспективність всіх компонентів системи на кожному ступені освіти для забезпечення наступності у розвитку дитини. Наступність – двосторонній процес. З одного боку – дошкільна ступінь, яка зберігає самоцінність дошкільного дитинства, формує фундаментальні особистісні якості дитини, що служать основою успішного навчання. З іншого – школа, як наступник, підхоплює досягнення дитини-дошкільника, а значить дійсно знає про реальні досягнення дошкільного дитинства і розвиває, а не ігнорує накопичений ним потенціал. Перехід дитини з дошкільного навчального закладу до школи є важливим етапом життя. Для когось із дітей ця мить - урочиста і піднесена, для інших – це величезний стрес, що супроводжується сумом за звичайним життям, страхом перед новим середовищем, новими вимогами. Тому важливу роль, в організації наступності дошкільної установи і початкової школи відіграють особистості вихователя і вчителя. Вихователь в дитячому садку - це друга мама, яка може обійняти малюка, погладити по голівці, приголубити. І дитина тягнеться до свого вихователя, як до матусі. І ось сьогоднішній дошкільник приходить в школу, і його зустрічає вчитель. Все відразу змінюється: учень повинен дотримуватися дистанції між собою і вчителем. Тому й адаптація учня до школи більш затяжна, ніж в дитячому садку. Тому основними завданнями співпраці ДНЗ і школи є: створення психолого-педагогічних умов, що забезпечать сприятливий перебіг процесу адаптації першокласників до шкільного навчання (природність переходу з дитячого садка в школу). І дуже важливо, щоб педагоги і батьки допомогли дитині усвідомити, що дошкільний заклад і школа є ланками єдиної системи освіти і все, що чекає на дитину у школі, є продовженням того, чим вона займалася, що опанувала раніше. Тільки тоді, коли робота вихователя буде спрямована на розвиток дітей, що відповідає вимогам, які ставить школа, а вчителі початкових класів будуть спиратися на матеріал, який був раніше засвоєний дітьми, і на досвід, який був ними придбаний у дитячому садку. Тільки при цих умовах буде досягнута наступність у роботі дошкільного закладу та школи. І тому одним із найважливіших завдань сьогодення - є створення єдиного освітнього процесу, який пов’язує дошкільні і шкільні роки.

На думку вчителів, перш за все першокласник має бути самостійним, відповідальним, «награним» у дошкільному дитинстві, вміти працювати з отриманою інформацією. Вчителі початкової школи повинні точно й повно враховувати досягнення дошкільного віку не тільки в змістовому й методичному планах, хоча це дуже важливо, а й у плані сформованості особистісних якостей дітей, їхньої вольової сфери, готовності до шкільного навчання. Тому в своїй роботі вони повинні плавно продовжувати й розвивати напрями дошкільного розвитку: широке використання ігрової діяльності, цілеспрямований розвиток сенсорних процесів. Постійно надавати вихователям необхідні рекомендації щодо тренування у дошкільнят м’язів руки, доброго окоміру, уміння співпрацювати в групі й колективі, щодо формування здатності до саморегуляції. Вихователі старших груп повинні відвідувати уроки математики, української мови, праці та музики в першому класі. Вчителі 4-х класів, які у наступному навчальному році будуть набирати першокласників, повинні відвідувати у дитячому садку заняття з навчання грамоти, логіко-математичного змісту, переглядати ігрову діяльність, тому, що організація занять у дошкільних закладах, та урок у першому класі, мають містити якісь спільні, схожі методи та прийоми  навчання. Знайомство зі специфікою планування роботи в дитячому саду і тематичними планами проведення уроків у школі дає можливість педагогам обмінюватися досвідом, знаходити оптимальні методи, прийоми і форми роботи, знайомить із навколишнім середовищем і організацією життя і навчання дітей.

Ефективними є такі форми взаємодії дошкільної та початкової ланок освіти, як взаємне знайомство з освітніми програмами дитячого садка і школи, організація спільних педагогічних рад, «круглих столів», семінарів-практикумів,  майстер-класів, організація спільних свят (День знань, посвята в першокласники,- випускний в дитячому саду тощо) і спортивних змагань дошкільнят та першокласників; виставок, фестивалів, участь у проектній діяльності, екскурсіях вихованців дитячого садка до школи та інших цікавих заходах. У результаті таких контактів педагогів дитячого садка і школи виникло взаємопорозуміння. Вихователі краще усвідомлюють вимоги школи, завдання підготовки дітей до навчання й успішніше їх вирішують. Вчителі у свою чергу глибше розуміють завдання, зміст і методи роботи дитячого садка, що допомагає їм установити спадкоємність у методах виховної роботи. Така системна робота не лише забезпечує кращу підготовку й безболісну адаптацію дошкільнят до навчання у школі, а й сприяє вдосконаленню фахової майстерності педагогів, налагодженню дружніх та ділових стосунків між колективами дитсадка та школи.

Важливу роль у забезпеченні наступності дошкільної і шкільної освіти відіграє детальне вивчення уявлень батьків і педагогів один про одного, що приведе їх до взаємодії та розробці спільних рекомендацій. Тому питання наступності постійно висвітлюється на батьківських зборах ДНЗ. У старшій групі організований куточок, де постійно висвітлюється інформація батькам майбутніх першокласників. Стало вже доброю традицією проводити семінар для батьків майбутніх першокласників «Від дошкільняток до першокласників». Дуже важливо проводити спільні батьківські збори з педагогами ДНЗ та вчителями школи;  круглі столи, дискусійні зустрічі, педагогічні «вітальні»; батьківські конференції, вечори запитань і відповідей; консультації з педагогами ДНЗ і школи; зустрічі батьків з майбутніми учителями; дні відкритих дверей;  творчі майстерні; анкетування, тестування батьків для вивчення самопочуття сім'ї напередодні шкільного життя дитини;  освітньо-ігрові тренінги та практикуми для батьків дітей преддошкольного віку, ділові ігри, практикуми;  сімейні вечори, тематичні дозвілля;  візуальні засоби спілкування (стендовий матеріал, виставки,- поштовий ящик питань і відповідей тощо);  засідання батьківських клубів (заняття для батьків і для- дитячо-батьківських пар).

Щоб забезпечити реальну перспективність і наступність у роботі дошкільного закладу та школи співробітництво вчителів та вихователів має бути довготривалим і нерозривним; робота - системною і плановою; завдання - комплексними та інтегрованими.