РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ ЗАСОБАМИ МЕТОДИКИ ТРВЗ (ТЕОРІЯ РОЗВ’ЯЗАННЯ ВИНАХІДНИЦЬКИХ ЗАДАЧ)

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ ЗАСОБАМИ МЕТОДИКИ ТРВЗ

 (ТЕОРІЯ РОЗВ’ЯЗАННЯ ВИНАХІДНИЦЬКИХ ЗАДАЧ)

Петрова А. М., учитель початкових класів

Новостародубської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

          У статті висвітлено шляхи розвитку мовлення дітей дошкільного та шкільного віку засобами методики ТРВЗ та наведено приклад використання даної методики на уроці розвитку зв’язного мовлення.

          Вихователі підготовчих груп дошкільних закладів і вчителі початкових класів усвідомлюють, що основним провідним видом діяльності дошкільнят є ігрова діяльність, тому у процесі реалізації завдань наступності при правильному методичному підході ігри відіграють значну роль у підготовці дітей до навчання в школі. У грі формуються навички і звички потрібні дітям у навчанні, зокрема, вміння порівнювати (більше, менше, нижче, вище тощо), класифікувати (побутові, навчальні, спортивні предмети тощо), узагальнювати, прослідковувати послідовність, робити висновки. Вчителі та вихователі підготовчих груп широко використовують розмаїття ігор: творчі, сюжетні, дидактичні, ігри з предметами, ігри з правилами тощо. У процесі ігрової діяльності діти краще розуміють і засвоюють навчальний матеріал відповідно до програми, підвищують інтерес до шкільного  навчання, у них формуються навички, звички, життєвий досвід, формуються елементи змагальної діяльності.

Досвід свідчить, що ігрова діяльність педагогів та групи дітей з урахуванням вікових та психологічних особливостей старших дошкільнят є однією з ефективних форм підготовки до навчання в школі.

         Для успішного засвоєння програми навчання в школі у випускника дитячого садка має бути сформоване вміння зв’язно висловлювати свої думки, будувати діалог і складати невеликі оповідання на певну тему. Але щоб цьому навчити, необхідно розвивати й інші напрямки мовлення:

         — розширювати словниковий запас;

         — виховувати звукову культуру мовлення;

         — формувати граматичний лад.

         Якщо дошкільна освіта якісно змінилась у плані розуміння цілей підготовки дитини до школи та реалізації її вікових можливостей на шостому році життя, то й початкова школа не може лишитися у межах давніх уявлень про опору тільки на предметну готовність своїх найменших учнів до навчання. У початковій школі маємо створювати умови для подальшого повноцінного розвитку здобутків дошкільного віку і водночас для формування новоутворення молодшого шкільного віку – навчальної діяльності як провідної.

        У практиці дитячого саду мовні завдання вирішуються на заняттях, які носять, як правило, комплексний характер. Педагоги використовують комбіновані, інтегровані заняття, що включають в одну сюжетну тему завдання, як з розвитку мовлення так і загальнорозвиваючі. При такому підході можна побачити багато позитивного в плані цілісного сприйняття навколишнього світу й загального розвитку мовлення.

        Але особливо складним видом мовної діяльності  в дитячому садку є навчання дітей розповіді за картиною. Потрібно сказати, що такі труднощі виникають у більшості дітей шкільного віку. Тому виправити ситуацію, на мою думку, може упровадження, використання методики ТРВЗ (Теорія розв’язання винахідницьких задач). Дана методика, яка апробована мною, при певних напрацюваннях приносить позитивні результати.

         Методика ТРВЗ  розрахована на два типи оповідань за картиною:

1. Описове оповідання.

Мета. Навчання дітей складанню описових розповідей відповідно до загально-дидактичних вимог.

2. Творче розповідання (фантазування).

Мета. Учити дітей складати зв’язні оповідання фантастичного характеру.

      Для того, щоб переконатися чи тісно пов’язані між собою дошкільна та початкова освіта, пропоную фрагмент уроку з розвитку зв’язного мовлення.

Урок розвитку зв’язного мовлення. 2 клас (Фрагмент)

(Використання методики ТРВЗ)

Тема: Покрокове складання розповіді за картиною. Крок 3. Опис на основі можливого сприйняття об’єктів різними органами чуттів.

Мета:

·        вчити дітей складати тексти – описи на основі можливого сприйняття картини різними органами чуттів, вчити уявляти можливі звуки, спонукати учнів до влучного фантазування, вчити будувати діалоги між живими й неживими об’єктами за сюжетом картини;

·        розвивати навички усного і писемного мовлення, формувати сильне мислення, пам'ять, увагу, уяву, спостережливість, вміння передавати побачене художнім словом, формувати вміння послідовно висловлювати думку;

·        виховувати в учнів творчу особистість та дбайливе ставлення до природи.

Компетенції учнів на уроці: ціннісно-смислові, загальнокультурні, пізнавальні, інформаційні, комунікативні, соціальні, моральні.

Обладнання: мультимедійна дошка, картина Едгара Ханта «Фермерський двір», тарілки з різними об’єктами, макети чарівників органів чуття

Тип уроку: Урок розвитку зв’язного мовлення. Застосування знань і формування вмінь.

Хід уроку

І. Повідомлення теми та мети уроку

       Сьогодні ми продовжуємо з вами працювати за картиною Едгара Ханта під назвою «Фермерський двір з козами, голубами та курми»  і спробуємо скласти тексти-описи, діалоги чи монологи на основі сприйняття картини різними органами чуттів.

ІІ. Вивчення нового матеріалу

Пояснення вчителя

Ми знаємо, що кожний крок має свій план, давайте познайомимося з ним:

     Гра «Потренуй своє чуття» (робота в групах)

     Вибір чарівника органу чуття

     Гра «Входження в картину» (робота в групах)

     Складання мовленнєвої замальовки на основі отриманих відчуттів (робота в групах)

Актуалізація опорних знань

Хвилинка – цікавинка. Гра «Мікрофон»

Давайте згадаємо урок природознавства на тему «Органи чуття»

-         Хто мені нагадає, що таке органи чуття?

-         Скільки всього органів чуттів?

-         Перерахуйте їх. (слух, нюх, дотик,  смак, зір)

-         Що ми можемо послухати, понюхати, скоштувати, до чого доторкнутися, що побачити?

-         Тож зараз я пропоную вам стати маленькими дослідниками і пограти в гру «Потренуй своє чуття»

У вас на партах стоять тарілочки на яких лежать різні об’єкти, які будемо досліджувати.

-         Скуштуйте шматочок яблука, що ви відчули на смак?

-         Візьміть у руки горішок і за допомогою органу дотику відчуйте, яка в нього поверхня. Що відчули?

-         Візьміть до рук конвалію і піднесіть до органу нюху. Яким є аромат цієї квітки?

-         Випробуйте свій орган слуху взявши до рук дзвоник. Чи приємно було чути цей звук?

-         А зараз скажіть, що ви бачите своїм органом зору?

-         Молодці!

Засвоєння нових знань та вмінь учнів

Творче завдання. Робота в групах

        Отже, переходимо до наступного етапу - це «Вибір чарівника» і назва команди, які допоможуть вам увійти в картину і відчути кожен об’єкт певним органом чуття. Зараз відповідальні в групах вийдуть до дошки і оберуть собі чарівника і придумайте собі назву команди

-         Давайте згадаємо, які об’єкти є на картині?

В кожного чарівника є свої допоміжні слова: на картині можна понюхати; можна почути; відчути на дотик; відчути на смак; можна побачити.

Запишіть свої міркування на аркуші паперу.

     І група «Я бачу» - «Гострий зір»

     ІІ група «Я нюхаю» - «Королівський нюх»

     ІІІ група «Я слухаю» - «Супер слух»

     ІV група «Я відчуваю на дотик» - «Шкіряні дослідники»

     V група «Я відчуваю на смак» - «Смаколики»

Виступ груп

Практична робота

Творче завдання. Робота в групах. Складання мовленнєвої заготовки

-         Переходимо до останнього пункту, який зобов’язує нас скласти мовленнєву замальовку на основі почутих виступів. Текст можна скласти у вигляді діалогу чи монологу між об’єктами за допомогою речень ваших чарівників: «Я чую, як…», «Тут пахне…», «Коли я торкаюся своїми…., то…». Це може бути суперечка між об’єктами, запрошення в гості, обговорення проживання на одному подвір’ї.

          Тексти записати на аркуші.

Захист робіт

Підсумок уроку

    Який крок розглянули?

    Яка мета цього кроку?

    Що було найважчим?

    Який вид роботи був найцікавішим?

    Що нового дізналися?

Висновок.

      Після проведеного уроку можу стверджувати, що в дітей, які приходять з дошкільного навчального закладу, в основному сформовані навички мовлення. Проте їх треба продовжити розвивати і вдосконалювати. Вагому роль у досягненні результату може відіграти методика Теорія розв’язання винахідницьких задач (ТРВЗ), яку можна успішно використовувати як у початковій школі так і у дошкільному навчальному закладі.