НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ: НАСТУПНІСТЬ МІЖ ДОШКІЛЬНОЮ І ПОЧАТКОВОЮ ЛАНКАМИ ОСВІТИ

НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ: НАСТУПНІСТЬ МІЖ ДОШКІЛЬНОЮ І ПОЧАТКОВОЮ ЛАНКАМИ ОСВІТИ

Трипадуш Т.В., вчитель початкових класів  Чечеліївської загальноосвітньої школи   І-ІІІ ступенів

Статтю присвячено актуальній проблемі формування творчої особистості школяра. Однією з передумов розвитку творчих можливостей учнів є формування в них навчально-дослідницьких умінь. Розкрито суть і структуру навчально-дослідницького  уміння  наступності між дошкільною і початковою ланками освіти .

 Ключові слова: навчально-дослідницьке уміння, дослідження, наступність, науковість.

Дитина  народжується дослідником, прагне пізнати все, що її оточує. До школи малюк вивчає і засвоює значно більший обсяг відомостей про світ, ніж за все подальше життя. Саме це розуміння навчання й лежить в основі організації навчальних досліджень. Для розвитку пізнавальної активності дітей я часто звертаюся до навчально-дослідницької діяльності. Практичний експеримент, проведений хоча б раз, дає набагато більше користі, ніж багаторазове проведення теорії.

Проблеми формування в молодших школярів науково-дослідницької діяльності досліджувалися у фундаментальних працях таких учених, як Т.Байбара, Н.Бібік, В.Бондар, Н.Голуб, В.Давидов, А.Занков,  Я.Кодлюк, В.Паламарчук, О.Савченко та інших. Методичні та дидактичні основи використання дослідницьких методів у навчанні обґрунтовані І.Я. Лернером,  М.І. Махмутовим,  М.М. Скаткіним. Методичні та теоретичні аспекти організації навчально-дослідної діяльності школярів простежуються у працях вітчизняних педагогів В. П. Вахтерова, Н. І. Новікова, Б. Є. Райкова, Л. М. Толстого, К. Д. Ушинського та зарубіжних Ж. Ж. Руссо, Й. Песталоцці, С. Френе та інших.

Ознайомившись з працями відомих вчених та психологів, я ще раз переконалася, що такі якості, як вміння творчо мислити, здатність приймати нестандартні рішення, переносити знання і вміння в нову ситуацію, звільнятися від стереотипів, знаходити багатоваріантність розв’язків певної проблеми в елементарній формі потрібно виявляти, розвивати й закріплювати, починаючи  ще в дошкільному закладі.

Проаналізувавши програму Міністерства освіти і науки України  Київський університет імені Б.Грінченка «Дитина» дітей від двох до семи років, 2016 року та навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою 1-4 класи, затверджені наказом МОНмолодьспорту України від 12.09.2011 р. № 1050 (К.: «Освіта». – 2012) та відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України від 22.12.2014 № 1495 «Про затвердження змін до навчальних програм для 4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів»; від 29.05.2015 № 584 «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-3-х класів загальноосвітніх навчальних закладів»; від 05.08.2016 № 948 «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів»

навчально-дослідницька діяльність  проходить на заняттях підрозділу

« Віконечко у природу» н а природі , в живому куточку і в традиційній ігровій кімнаті. Така ж наступність проглядається і в початковій ланці з предмета природознавство.

Зацікавившись дослідницькою роботою вихователі нашого дошкільного закладу «Сонечко»  розробили конкретні теми: «Диво-вода», «Невидиме повітря», «Ми тварин доглядаємо, а потім вивчаємо», «Дивні насінинки», «Чарівні фарби». Експериментуючи, дитина дістає змогу помацати, поторкатися матеріалу, пропустити враження крізь себе. Вона стає свідком дивовижних перетворень найзвичайнісіньких речей, починає інакше ставитися до них, поповнює власну скарбничку життєвого досвіду. Проведення досліду сприяє формуванню креативності, поліпшує комунікабельність, підвищує компетентність.

Після повідомлення теми та короткої бесіди про те, що таке дослідження, пояснимо нашим дослідникам їхнє завдання – здобути якомога більше відомостей про того (те), хто (що) є предметом дослідження та підготувати про цей об’єкт повідомлення – невелику доповідь (розповідь). Отже, вони мають зібрати всю доступну інформацію та обробити її.

Кожна дитина має отримати матеріал, з яким працюватиме та ознайомиться із загальним планом дій. Основні прийоми педагога: заохочення, порада, роз’яснення та емоційна підтримка дорослого. Категорично неприйнятні погрози, примус, будь-які моралізування.

Таку навчально-дослідницьку діяльність можна використовувати на планових заняттях з розвитку мовлення, ознайомлення з навколишнім світом та природою, також на всіх предметних заняттях. Вона дає великий простір для розвитку творчого, критичного мислення, мовлення дитини, розширює її кругозір.

Формування навчально-дослідницьких умінь можна здійснювати поелементно. Процес навчання складається з ряду послідовних дій.

1. Створення позитивної мотивації навчально-дослідницької діяльності.

2. Ознайомлення зі змістом, структурою навчально-дослідницького вміння та його значенням.

3. Навчання виконання окремих дій і формування вміння в цілому.

4. Вправи на застосування вмінь.

5. Застосування вмінь у нових умовах.

На основі аналізу виконаного завдання вчитель разом з учнями виділяє послідовність розумових і практичних дій та складає алгоритм. Це сприятиме

глибшому усвідомленню учнями виконуваних операцій, прискорюватиме процес формування дослідницьких умінь. З метою формування навчально-дослідницьких умінь добираються відповідні завдання. Наприклад,

для формування вміння спостерігати підбираються завдання на визначення етапів розвитку явища, усвідомлення процесу розвитку явища та його

механізму, а також на встановлення нових фактів та явищ, виявлення структури об’єкту і взаємовідношень між його елементами; завдання для проведення дослідів та експериментів передбачає дослідження властивостей речовин, їх розпізнавання, закономірностей процесів, явищ.

В рамках моніторингу дослідницької діяльності дітей шкільного віку хороший ефект дають фестивалі дитячих дослідницьких робіт. Форма фестивалю передбачає презентацію дітьми своїх кращих робіт, виконаних за певний час. При цьому потрібно пам’ятати: фестиваль – не конкурс, і тут ніхто нікого не оцінює, хвалять всіх. Інша справа – конкурси дитячих дослідницьких робіт. Вони теж входять в систему моніторингу дитячої навчально-дослідницької практики.

Вчителю, щоб діяти ефективно і успішно, потрібно пам’ятати нескладні правила:

Ø  Завжди підходьте до проведення роботи творчо.

Ø  Навчайте дітей діяти самостійно, незалежно, уникайте прямих інструкцій.

Ø  Не стримуйте ініціативи дітей.

Ø  Не робіть за них того, що вони можуть зробити, або того, що вони можуть навчитися робити самостійно.

Ø  Не поспішайте з винесенням оціночних суджень.

Ø  Допомагайте дітям вчитися керувати процесом засвоєння знань:

а) просліджувати зв’язки між різними предметами, подіями, явищами;

б) формувати навички самостійного вирішення проблем дослідження;

в) аналізувати, синтезувати і класифікувати інформацію.

Педагогу важливо пам’ятати, що на всіх етапах роботи дитячого дослідження, основним очікуваним результатом являється – розвиток творчих здібностей, набуття дитиною нових знань, вмінь і навиків дослідницької поведінки і обробки одержаного матеріалу. Ми повинні мати на увазі, що в даному випадку ми маємо діло не з одним «результатом», а по меншій мірі з двома. Перший, звичайно, самий важливий, педагогічний. Другий – це той, який дитина створює «своєю головою» і руками, - макет, проект, доповідь і т.п. педагогічний результат – це перш за все безцінний в виховному значенні досвід самостійної, творчої, дослідницької діяльності, нові знання і вміння, цілий спектр психічних новоутворень, які відрізняють дійсного творця від простого виконавця.

Завдання ці важкі, але, будучи адаптованими до віку, вони на практиці вирішуються успішно. Діти працюють з інтересом і задоволенням, при умові кваліфікованого керівництва з боку педагога. Діти засвоюють повний цикл визначених проблем, наприклад, у старшій групі, а потім все ще раз повторюється у 1-ому класі.

            Досвід роботи показав,  що засвоєння навчального матеріалу й формування навчально-дослідницьких умінь – єдиний творчий процес. Чим вищий рівень сформованості навчально-дослідницьких умінь, тим ґрунтовніші знання учнів і більший інтерес до навчально-дослідницької діяльності.

Література

1. Падун Н.О. Навчально-дослідницька діяльність як засіб формування дослідницьких умінь учнів. [Текст]  Падун Н.О..// Методика навчання і виховання .   — 2012. — № 1.

2. Долгушина, Н. Організація дослідницької діяльності молодших школярів [Текст] / Н. Долгушина / / Початкова школа. - 2006. - № 10. - С.8

3. Савенков, А.І. Зміст і організація дослідного навчання школярів [Текст] / А. І. Савенков. - М.: «Вересень», 2003. - С.204