З РАДІСТЮ ДО ШКОЛИ

                                                 

                                          З РАДІСТЮ ДО ШКОЛИ

Стрижак Л. М., учитель початкових класів

 Новостародубської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

       У статті розглядається актуальне питання проблеми адаптації першокласників до школи, як зацікавити дітей до позитивного ставлення до навчального процесу, сформувати інтерес до шкільного життя. Розкрито умови за яких учні швидко і з задоволенням адаптуються до навчання в школі і в них виникає бажання вчитися.

        Ключові слова: адаптація, статус школяра, внутрішня позиція, фізіологічні та психологічні особливості, доброзичлива атмосфера, співтовариство, адекватно, негативні емоції.

        Постановка проблеми. В остані роки в системі початкового навчання України відбуваються серйозні перетворення. Вони обумовленні зміною вітчизняної парадигми: життєтворчість, особистісно-орієнтоване навчання стали пріоритетним напрямком реформування системи освіти.

Основне завдання школи – навчати і виховувати дітей, забезпечити їх протягом навчального періоду якісними знаннями, які вони могли б успішно реалізувати в майбутньому. На сьогоднішній день велику роль відіграє адаптація першокласників до навчального процесу, потрібно допомогти кожному знайти своє місце в шкільному співтоваристві, відчути себе особистістю.

       Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблему адаптації першокласників до школи найбільш докладно розкрито в дослідженнях А.Л. Венгера, Д.Б. Ельконіна, В.С. Мухіної.

       Мета статті  полягає у розкритті умов, методів та прийомів поступового переходу маленького учня від ігрової діяльності до навчальної та заохочення його до навчання.

      Виклад основного матеріалу:В остані роки в системі початкового навчання України відбуваються серйозні перетворення. Вони обумовленні зміною вітчизняної парадигми: життєтворчість, особистісно-орієнтоване навчання стали пріоритетним напрямком реформування системи освіти.

        До першого класу прийшли шестирічні діти, які навчатимуться в початковій школі чотири роки. Психологами визначено, що період розвитку дитини від 6 до 7 років є перехідним між дошкільним і молодшим шкільним віком. Найважливіше значення дошкільного дитинства полягає в досягненні дитиною соціальної зрілості. З приходом до школи змінюється провідна діяльність шестирічного школяра – тепер посильна праця, творчість, гра підпорядковані навчанню. Дуже важливо, щоб у процесі навчання у першому класі був забезпечений поступовий перехід маленького учня від ігрової до навчальної діяльності – провідної у молодшому шкільному віці. Багато в чому успішність цього процесу визначається змістом навчання та способами його проведення.

         Вступ до школи – переломний момент у житті дитини. Він пов'язаний з новим типом стосунків з однолітками, новими формами діяльності. У першокласника має сформуватися усвідомлення свого нового статусу – школяра, учня. Діти люблять гратися і не люблять навчатися. В них потрібно сформувати потребу вчитися, а відтак – працювати. Привчати дитину до думки, що роботи можна уникнути, що все можна робити будь-як, без зусиль – означає нівечити її характер. Період входження дитини в шкільне життя називається періодом соціально-психологічної адаптації дитини до нових умов. І дуже важливо, щоб у цей період, такий нелегкий для малюка, були поруч досвідчені педагоги, обізнані батьки.

              Внутрішня позиція школяра формується у першокласника протягом першого року навчання не автоматично, а тільки завдяки правильній організації цього процесу. Учителям, які працюють із шестирічними першокласниками, слід пам’ятати, що механічне перенесення форм і методів роботи із семирічними школярами на шестирічок неминуче призведе до формалізму в засвоєнні ними норм шкільного життя. Робота із шестирічними дітьми передбачає обов’язкове урахування їх фізіологічних і психологічних особливостей. Одним з найважливіших професійних завдань психологів і педагогів, що працюють у 1 класі чотирирічної початкової школи, є створення умов для успішної адаптації дітей до шкільного життя.

         Адаптація – відповідальний етап у житті маленького школяра, його вчителів і батьків, тому що саме в цей час шестирічний першокласник приймає й освоює шкільні норми, у нього формується інтерес до шкільного життя, зміцнюється віра у власні сили, виявляються нові уміння, які супроводжують процес дорослішання. Загальновідомо, що очікування дитини, яка йде в перший клас до школи, сповнені надій і тривог. Тому в процесі адаптації часто спостерігаються негативні фізіологічні реакції дитячого організму на різку зміну звичного способу життя: швидка стомлюваність, порушення сну й апетиту, збудливість, дратівливість. Ось чому особливо актуальним стає завдання організації спеціальних вступних занять, що дозволяють вчителю установити позитивний емоційний контакт із дітьми та їхніми батьками, створити найбільш сприятливі умови для психологічної і фізіологічної адаптації майбутніх першокласників до шкільного життя.

       З яким труднощами в перші дні шкільного життя зустрілися діти? Далеко не всі вміють зосереджуватися і уважно, не відволікаючись, слухати вчителя. Це пов’язано і з особливостями нервової системи, і з недоліками фізичного здоров’я ( у деяких дітей швидка втомлюваність ). І це потрібно враховувати в подальшій роботі з ними. Є діти, яким бракує впевненості, вони весь час потребують підтримки. Перші п’ять днів шкільного життя – перший етап адаптації – діти знайомляться з однокласниками; важливо створити вже в ці дні доброзичливу атмосферу, щоб малята почувалися членами нового співтовариства; знайомляться діти з новими правилами свого шкільного життя. І саме в ці дні починається формуватися позитивне чи негативне ставлення до школи. Все змінюється в житті дитини, все підкоряється навчанню, школі, шкільним справам. Це дуже напружений період в житті дитини. Не день, не тиждень необхідні для того, щоб освоїтися в школі по-справжньому. Це тривалий процес, пов'язаний з напруженням усіх систем організму. І вже перший місяць спостережень за першокласниками показує різницю входження дітей у шкільне життя.

        Діти з високим рівнем адаптації позитивно ставляться до школи. Вимоги сприймають адекватно, навчальний матеріал засвоюють легко, глибоко; уважно слухають рекомендації вчителя, виконують доручення без зайвого контролю, виявляють зацікавленість до самостійної роботи.

        Діти з середнім рівнем адаптації також позитивно ставляться до школи. Перебування в ній не викликає в них негативних емоцій, вони розуміють навчальний матеріал, якщо вчитель викладає його емоційно, наочно, детально. Зосереджуються тільки тоді, коли займаються чимось цікавим, доручення виконують добросовісно.

           Діти з низьким рівнем адаптації ( як правило, діти з неблагополучних сімей ) байдуже ставляться до навчання, спостерігаються порушення дисципліни. Їм важко працювати самостійно, до уроків готуються частково, їм необхідний постійний контроль. Ці діти потребують індивідуальної уваги з боку класовода, з ними  працює шкільний психолог. Ведеться робота і з батьками цих дітей. Постійні консультації шкільного психолога, поради класовода допоможуть батькам підтримати своїх дітей у цей нелегкий для них період.

      На думку авторів посібника (А.А. Назаренко, З.М. Ольховська, І.М. Толмачова «Ми прийшли до школи»), за допомогою  якого я здійснювала навчання в перший тиждень, засвоєння шкільних норм, їхня регуляція і саморегуляція здійснюється дитиною ефективніше в невеликій групі. Тому я об’єднала дітей в групи. Безумовно, оволодіння молодшими школярами нормами навчального співробітництва, в тому числі і груповою роботою, - процес тривалий і непростий. Особливо важливо здійснювати цю роботу вміло, послідовно та цілеспрямовано.

      На уроках першокласники виконують багато індивідуальних, парних і групових робіт. Доцільно розмістити ці роботи на спеціальному стенді «Вчимося бути школярами».

       Головне – самовизначення і розвиток дитини. Потрібно допомагати кожному знайти своє місце в шкільному співтоваристві, відчути себе особистістю. Є про що думати вчителеві. Повсякденні турботи і проблеми не мають закривати те головне, заради чого повільно чи швидко, але завжди без зупинок, рухається наймолодша у світі планета на ймення « Перший клас»

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Гончарук С. А  Адаптація дітей до школи // Початкова  школа. -    

   2002. - №8. - С.10-12.

2. Назаренко А. А. Ми прийшли до школи / Посібник //

3. Прийменко В. Ефективна адаптація першокласників. // Програма підтримки. -  2010. - № 33. – С. 11-12.