РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПУ БЕЗПЕРЕРВНОСТІ ОСВІТИ МІЖ ДОШКІЛЬНОЮ ТА ПОЧАТКОВОЮ ЛАНКАМИ

РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПУ БЕЗПЕРЕРВНОСТІ ОСВІТИ

МІЖ ДОШКІЛЬНОЮ ТА ПОЧАТКОВОЮ ЛАНКАМИ

Погорєла  Т.М., заступник  з навчально-виховної роботи Володимирівської ЗШ  І-ІІІст

Анотація. Навчання в школі вимагає пошуку нових підходів до вирішення проблеми наступності, що допомагає усп­ішному розв'язанню завдань безперервної освіти в Україні на перших її етапах: у дошкільному навчальному закладі та початковій школі. Ці проблеми зорієнтовані передусім на інтеграцію двох ланок освіти, на усунення суперечок між запитами школи і програмними можливостями ДНЗ, амбіційними за­вищеними вимогами окремих батьків щодо підготовки їх дітей; між непідготовленістю дітей, які не охоплені суспільним дошкільним ви­хованням, і необхідністю враховувати специфіку дошкільної та початкової освіти.

Реалізація принципу безперервності освіти має починатися з забезпечення наступності  між першими її сходинками  – дошкільною і початковою ланками. Забезпечення наступності та взаємодії між дошкільною та початковою освітою утворює простір для реалізації в педагогічному процесі дошкільного навчального закладу і початкової школи єдиної, динамічної та перспективної системи, спрямованої на розвиток, виховання і навчання старших дошкільників і молодших школярів. Саме тому сучасні тенденції розвитку дошкільної і початкової ланок освіти мають багато спільного, зокрема передбачають орієнтацію на особливості дитини, створення сприятливих умов для формування у неї належної спрямованості, самосвідомості, позитивної самооцінки, самоповаги та шанобливого ставлення до тих, хто її оточує, конструктивних мотивів поведінки, нахилів, потреб характеру, пізнавальних, психічних процесів тощо.

Актуальна проблема сьогодення - встановити наступність на державному рівні між дошкільними навчальними закладами і початковою школою, а також визначити форми роботи з дітьми, які не відвідують дошкільні зак­лади. Оскільки головним напрямом державної політики у сфері виховання проголошено особистісно-орієнтований підхід до дитини, а освіта трактується як процес, спрямований на розширення можливості компетентного вибору особистістю життєвого шляху, на її саморозвиток, то пріоритетними в оцінці ефективності виховання мають бути гуманітарні критерії благополуччя і розвитку дитини як особистості. Отже, основне педагогічне завдання дорослих – створити сприятливі умови для повноцінного життя дошкільника, для реалізації ним свого природного потенціалу (фізичного, психологічного, соціального), для прояву свого індивідуального обличчя.

У Базовому компоненті дошкільної освіти та Державному стандарті початкової загальної освіти визнається пріоритетність компетентнісного підходу до розв’язання основних завдань дошкільної та початкової ланок освіти. Ці документи покликані забезпечити поетапне становлення дитячої особистості, її фізичний, пізнавальний, соціальний, естетичний розвиток, набуття нею певного практичного досвіду, необхідного для використання у майбутньому житті.

Наступність забезпечує поступовий перехід від попереднього вікового періоду до нового, поєднання щойно здобутого дитиною досвіду з попереднім. З одного боку, вона передбачає спрямованість навчально-виховної роботи в дошкільному навчальному закладі на вимоги, які будуть пред'явлені дітям в школі, а з іншого — на опору вчителя на досягнутий старшими дошкільниками рівень розвитку; на здобуті в дошкільному навчальному закладі та сім'ї знання, навички і досвід дітей; на активне використання їх у навчально-виховному процесі.
    Головною умовою забезпечення наступності у вихованні і навчанні є спрямованість педагогічного процесу дошкільного навчального закладу і початкової школи на всебічний розвиток особистості дитини. З огляду на це необхідний зв'язок програм, методів і форм навчання в дошкільному навчальному закладі та початковій школі. Елементи навчальної діяльності, що формуються в процесі навчання на заняттях у дошкільних закладах, забезпечують успішність навчання в школі. А шкільне навчання має забезпечити взаємозв'язок, розширення, поглиблення й удосконалення отриманих у дитячому садку знань, умінь і навичок.

Наявність внутрішнього зв'язку в змісті навчально-виховної роботи, методах педагогічного керівництва, формах організації діяльності у дошкільному навчальному закладі і початкових класах загальноосвітньої школи забезпечує цілісність процесу розвитку, навчання і виховання дитини.

Особливість наступності дошкільної та початкової освіти в тому, що вихователь повинен враховувати двобічність даного процесу. З одного боку, визнавати самоцінність дошкільного дитинства з опорою на ведучу - ігрову - діяльність, з іншого створювати умови для елементів навчальної діяльності. Його завдання - у процесі пізнання розвивати розумові здібності дітей на основі допитливості, інтересу. Багато в чому рішення буде залежати від того, чи правильно вихователь розуміє готовність дитини до шкільного навчання. Адже тут слід враховувати «дозрівання» всіх структур організму, становлення якісних новоутворень у всіх сферах особистості - фізичної, мотиваційної, емоційно-вольової, інтелектуальної, комунікативної.

Успіхи в шкільному навчанні багато в чому залежать від якості знань і умінь, сформованих в дошкільні роки, від рівня розвитку пізнавальних інтересів і пізнавальної активності дитини. Школа постійно підвищує вимоги до інтелектуального, зокрема математичного, розвитку дітей. З метою вдосконалення підготовки всіх дітей шестирічного віку до школи організовуються підготовчі заняття при школах.

У початковій школі курс математики зовсім не простий. Найчастіше діти відчувають різного роду труднощі при освоєнні шкільної програми з математики. Можливо, однією з основних причин таких труднощів є втрата інтересу до математики як предмету.

Отже, одним з найбільш важливих завдань вихователя та батьків - розвинути в дитини інтерес до математики в дошкільному віці. Залучення до цього предмету в ігровий і цікавій формі допоможе дитині в подальшому швидше і легше засвоювати шкільну програму.

Здібності не є чимось раз і назавжди зумовленим, вони формуються і розвиваються в процесі навчання, в процесі вправ, оволодіння відповідною діяльністю, тому потрібно формувати, розвивати, виховувати, удосконалювати здібності дітей і не можна наперед точно передбачати як далеко може піти цей розвиток.

Говорячи про математичні здібності як особливості розумової діяльності, слід перш за все вказати на декілька поширених серед педагогів помилок.

По-перше, багато хто вважає, що математичні здібності полягають перш за все в здібностях до швидкого і точного обчислення (зокрема в думці). Насправді, обчислювальні здібності далеко не завжди пов'язані з формуванням достовірно математичних (творчих) здібностей.

 По-друге, багато хто думає, що здатні до математики школярі відрізняються хорошою пам'яттю на формули, цифри, числа. Проте, як зазначає академік А. Н. Колмогоров, успіх в математиці менше за все пов'язаний зі здатностю швидко і міцно запам'ятовувати велику кількість фактів, цифр, формул. Нарешті, вважають, що одним з показників математичних здібностей є швидкість розумових процесів. Особливо швидкий темп роботи сам по собі не має відношення до математичних здібностей. Дитина може працювати досить повільно, але в той же час вдумливо, творчо, успішно просуваючись в засвоєнні математики. 

У той же час дитина з розвиненим логічним мисленням завжди має більше шансів бути успішним в математиці, навіть якщо вона не була заздалегідь навчена елементам шкільної програми (рахунок, обчислення і т. п.). Підручники математики побудовані таким чином, що вже на перших уроках дитина повинна використовувати вміння порівнювати, класифікувати, аналізувати і узагальнювати результати своєї діяльності.

Сучасне бачення вирішення проблеми наступності полягає у створенні умов для реалізації в освітньому процесі дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів єдиної, динамічної, перспективної системи особистісного творчого зростання дитини. Забезпечення дієвості такої системи має передбачати:

1.Налагодження взаємодії між дошкільним та загальноосвітнім навчальним закладом на основі угоди про співпрацю, у якій визначається мета співпраці, права і обов’язки дошкільного і загальноосвітнього навчального закладу. Угода укладається керівниками навчальних закладів щороку в серпні.

2.Обговорення, складання і затвердження щорічного плану спільної роботи між дошкільним та загальноосвітнім навчальним закладом.

Основні  напрямки методичної  роботи  по  забезпеченню взаємодії:  

1) взаємовідвідування  відкритих занять у дошкільних   навчальних закладах  і  уроків у початковій  школі;

2) анкетування педагогів дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів з  питань  всебічного розвитку особистості дитини;

3) проведення  Днів відкритих дверей  в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах  для  батьків  дітей старшого дошкільного віку, вихователів дошкільних навчальних закладів та  вчителів початкової  школи;

4) участь у спільних педагогічних радах,  семінарах-практикумах, круглих столах, конференціях,  консультаціях, тематичних виставках   тощо.

5) спільні методичні об’єднання творчих груп вихователів дошкільних навчальних закладів і вчителів початкової школи;

6) залучення педагогів дошкільного навчального закладу і початкової школи до участі в спільних педагогічних проектах, розробки методичних рекомендацій і порад;

7)  взаємообмін накопиченим педагогічним досвідом між вихователями дітей старшого дошкільного віку та вчителями початкової школи з цікавих проблемних питань реалізації наступності;

8) самоосвіта педагогів дошкільного навчального закладу і початкової школи, підвищення фахової майстерності;

9) взаємодія педагогів дошкільних закладів і вчителів початкових класів щодо здійснення наступності за трьома напрямами: інформаційно-просвітницьким, методичним і практичним.

   Інформаційно-просвітницький аспект, або аспект педагогічної освіти, передбачає ознайомлення педагогів дошкільної та початкової ланок загальної середньої освіти з явищем наступності, його специфікою як педагогічного феномену, завданнями здійснення наступності в навчанні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, шляхами її реалізації.

 Практичний аспект співробітництва між дошкільними закладами та початковою школою виражається, з одного боку, у попередньому знайомстві вчителів зі своїми майбутніми учнями, а з іншого у кураторстві вихователем своїх колишніх вихованців – першокласників.

Методичний аспект передбачає ознайомлення освітян зі змістом, методами та формами навчально-виховної роботи в дошкільних навчальних закладах та початковій школі.

10) розроблення індивідуальних, колективних та нетрадиційних форм методичної роботи у підвищенні рівня компетентності педагогів у вирішенні проблеми наступності ігрових форм навчальної діяльності дошкільників і учнів початкових класів.

Робота з  дітьми  старшого  дошкільного віку та учнями  початкових класів  включає:

-  проведення  екскурсій  у  загальноосвітній навчальний заклад;

-  організацію  спільних  виставок  дитячих  робіт, вернісажів, конкурсів тощо у дошкільному та загальноосвітньому навчальному закладі;

- відвідування театралізованих  вистав, музеїв у дошкільному і загальноосвітньому навчальному закладі;

- відвідування  дітьми старшого дошкільного віку святкової   лінійки  1  вересня,  присвяченої Дню знань,  свята «Прощання з Букварем» та  інших заходів  у загальноосвітньому   навчальному закладі;

- спільну  участь  школярів і дошкільників у проектній діяльності, тощо.

Робота з батьками  передбачає:

- зустрічі вчителів початкової школи з батьками  вихованців старших дошкільних груп на батьківських зборах;

-  проведення Інтернет-зборів для батьків майбутніх першокласників;

-  анкетування батьків майбутніх першокласників з питань підготовки дітей до школи;

- організацію роботи «педагогічної вітальні» для батьків вихованців старшого дошкільного віку з питань підготовки дітей до школи;

- організацію Днів  відкритих дверей для батьків у загальноосвітньому навчальному закладі.

            Зміст конкретних дій (теми педрад, круглих столів, семінарів-практикумів, спільних методичних об’єднань тощо) має бути зазначено в річних планах роботи та планах спільної роботи дошкільного і загальноосвітнього навчального    закладу.                        

Щоб забезпечити реальну перспективність і наступність у ро­боті дошкільного закладу та школи важливо дотримуватись певних умов: співробітництво має бути довготривалим і нерозривним; ро­бота - системною і плановою; завдання - комплексними та інтег­рованими.

Якщо дошкільна освіта якісно змінилась у плані розуміння цілей підготовки дитини до школи та реалізації її вікових можливостей на шостому році життя, то й початкова школа не може лишитися у межах давніх уявлень про опору тільки на предметну готовність своїх найменших учнів до навчання. У початковій школі маємо створювати умови для подальшого повноцінного розвитку здобутків дошкільного віку і водночас для формування новоутворення молодшого шкільного віку – навчальної діяльності як провідної [2].

ЛІТЕРАТУРА

1. Бобир О. В. Роби не так, як Нетреб’як: культура поведінки молодших школярів / О. В. Бобир.- Чернігів: ВКФ "ДИВО", 1998. - 1 2 z:. іл. - Бібліогр.:

с. 71.

2. Бушуєва Н. Шестирічки: формування повноцінної  навчальної мотивації// Дошкільне виховання. - 2002.- №9.- с.4-13

3. Люблинская А.А. Учителю о психологи младшего школьника: Пособие для учителя. /A. А. Люблинская. - М.: Просвещение, 1977. -2 2 4 с.

4. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи. Підручник. / О. Я. Савченко. - К.: Абрис, 1997. - 416 с.

5.Савченко О. Початкова освіта має стати якісно новою// Дошкільне виховання. - 2001.- №1.- с.4-6

6. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям. / B. О. Сухомлинський. - К.: «Радянська школа», 1977. -Т.5.

7. Фадєєва Т. Розвиток уяви дитини – умова її продуктивного учіння// Дошкільне виховання. - 2005.- №2.- с.6-8

СПІВПРАЦЯ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ТА ШКОЛИ (З ДОСВІДУ РОБОТИ)

СПІВПРАЦЯ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ  ТА ШКОЛИ

(З ДОСВІДУ РОБОТИ)

Бабенко Т.І., вихователь Петрівського ДНЗ №2 «Сонечко»

В даній статті йдеться про співпрацю дитячого садка та школи, підготовку дитини до школи, прищеплення любові до знань і чого слід навчати в дитячому садку.

Перехід між двома освітніми сходинками – дошкільною й початковою – складний етап у житті дитини. Як зробити його комфортним і послідовним?

Перед усім слід усвідомити: дошкільний період – це самоцінний віковий етап у житті дитини, що має свої цілі та завдання, спрямовані на її розвиток, а не підготовку до школи. Тому не дитячий садок має дати випускника, готового до навчання у школі, а школа має зустріти вчорашнього дошкільнятка і забезпечити комфортні умови перебування у закладі, відповідні його віку.

         Адже за останній час вимоги до майбутніх  першокласників виросли. Якщо раніше в перший клас з великим задоволенням приймали дітей, які не вміють читати і писати, щоб згодом не довелося їх  переучувати, то сьогодні  для вступу в школу подібні навички вітаються.  
    Коли починати готуватись до школи?   Хто має це робити?   Чому треба навчити дитину до  школи? 

       Все дошкільне життя дитини – це і є підготовка до школи. Найголовніше – не впадати в крайнощі: не перестаратися з заняттями, вселивши заздалегідь відразу до навчання, але й не сидіти склавши руки, сподіваючись, що все зробить вихователь дитячого садка.

            Ми не можемо підігнати всіх дітей під стандарт – кожна дитина особлива. Але при цьому вона є членом соціуму і має жити за його правилами.Тож, як зазначила Наталія Гавриш (доктор пед.наук), дитина і не така, й водночас така, як усі.

            Спільна робота вихователя і вчителя, взаємне довір’я  полегшать велику, складну, але прекрасну працю по вихованню підростаючого покоління. Наш дитячий садок тісно співпрацює з педагогами початкової школи. А щоб труднощів було менше, ми ще до того, як діти підуть до школи, знайомимося зі школою та майбутньою вчителькою (фото1), розповідаю їй про особливості дитини, про те, як я готую їх до школи щоб майбутній  першокласник впевненіше почував себе у школі.

            Інтерес до школи, бажання вчитись формується у ді­тей в процесі засвоєння знань. Чим яскравіше і багатше розкриваються перед ними явища природи і суспільст­ва, тим більш вдало проходять заняття, тим більше збуджується інтерес до знань, говорив К. Д. Ушинський. Бажання вчитися міцніє в міру того, як дитина оволоді­ває здатністю ставити навчальну мету і мотивувати її.

Отже, одне з основних завдань вихователя полягає
в тому, щоб цілим комплексом навчально-виховних за­ходів пробуджувати у дітей бажання вчитись, інтерес до
набування знань, любов до школи на основі формування у них реальних уявлень про неї і про вимоги шкільного навчання.

            Неодноразово я проводила відкриті заняття для адміністрації і вчителів початкової школи (фото2), бесіди за круглим столом, а вони в свою чергу проводили «День відкритих дверей» і я мала можливість переглянути уроки.

            Приймала участь в конференціях:

-          конференція до річниці В.О.Сухомлинського, де мала можливість поділитися власним досвідом роботи з дітьми (фото 3,4);

-          науково-практична Інтернет – конференції за підсумками роботи над проблемою  («Екологічне виховання дошкільників з використанням здоров`язберігаючих технологій»).

            Не тільки педагоги ДНЗ і школи співпрацюють, а і школярі з вихованцями. Учні школи показували театральну виставу до новорічних свят, а дошкільнята презентували розваги.

            Часто більшість вважає, що для того, щоб підготувати малюка до школи, досить навчити його лічити, роз­пізнавати літери, читати. Ці заходи починають здійсню­вати з дітьми в старшому дошкільному віці. Проте під­готовка до школи має набагато ширший зміст і справляє набагато вагоміший вплив на наступне шкільне навчан­ня, ніж здається на перший погляд. Вона охоплює ви­ховну роботу щодо загального розвитку особистості ди­тини (загальний рівень її культури, прищеплення нави­чок суспільної поведінки, оволодіння морально-етичними нормами тощо), яка починається з раннього дитинства. Разом з тим таким же важливим показником готовності дитини до школи вважається досягнутий нею рівень ро­зумового розвитку, що, як відомо, є результатом досить тривалої навчально-виховної роботи.  Дуже
важливо привчати дитину до організованої, активної діяльності. Вона весь час має бути зайнятою. В дошкіль­ному  віці це можуть бути ігри (особливо дидактичні), конструктивна діяльність, малювання, ліплення. Для мо­лодших школярів до цих занять ще додається читання,
спорт; різні інтелектуальні ігри (шахи, шашки тощо).
Я вважаю, що  важливою передумовою  успішного навчання
в  школі  є наявність у дитини серйозного ставлення до
праці. Під таким ставленням розуміють здатність дитини на певні, доступні для її віку, трудові зусилля, подолання труднощів, виконування покладених на неї    обов’язків.

            Якщо дитину не привчити працювати в колективі, виконувати до вступу у школу певні трудові обов'язки в сім'ї, то для неї виявляться чужими громадські інтере­си, вона не рахуватиметься з вимогами колективу.

Навчання - це праця, і для деяких дітей - праця
нелегка. Від того, чи привчили дитину працювати, а го­ловне, виконувати певні обов'язки, значною мірою залежить успішність навчання її в школі. Бо навчання не
можна будувати тільки на інтересі. Воно, як і всяка
інша робота, крім приємних і цікавих моментів, має мо­менти нецікаві і важкі.        

Бібліографія

1. Освітня програма для дітей від 2 до 7 років «Дитина»/ Київ-2016.-304с.
2. Методичні рекомендації до Освітньої програми для дітей від 2 до 7 років/ Київ-2016.-352с.
3. Журнал «Дошкільне виховання»5/2015 с.17

«СЬОГОДНІ ДОШКІЛЬНЯТА, А ЗАВТРА ШКОЛЯРІ»

«СЬОГОДНІ ДОШКІЛЬНЯТА, А ЗАВТРА ШКОЛЯРІ»

Педан А.М., вихователь Петрівського  ДНЗ №2 «Сонечко»

«Шкільне навчання ніколи не починається з порожнього місця, а завжди спирається на певну стадію розвитку, досягнутого дитиною».

Л. С. Виготський

«Школа не повинна вносити різкого перелому в   життя дітей. Нехай, ставши учнем, дитина продовжує робити те, що робила вчора. Нехай нове з'являється у її житті поступово і не приголомшує лавиною вражень»                                         В.А.Сухомлинский

Видатний психолог Д.Б.Єльконін підкреслював невід’ємний зв'язок старшого дошкільного і молодшого шкільного віку, з’єднував їх в «єдину епоху людського розвитку, яка називається дитинством». У Базовому компоненті дошкільної освіти та Державному стандарті початкової загальної освіти визначається пріоритетність компетентнісного підходу до розв’язання основних завдань дошкільної та початкової ланок освіти. Ці документи покликані забезпечити поетапне становлення дитячої особистості, її фізичного, пізнавального, соціального розвитку, набуття нею певного практичного досвіду, необхідного для використання у майбутньому житті. Наступність між дошкільною та початковою ланками освіти розглядається на сучасному етапі як одна із важливіших умов безперервної освіти дитини. Неперервна освіта розуміється як зв’язок, узгодженість і перспективність всіх компонентів системи на кожному ступені освіти для забезпечення наступності у розвитку дитини. Наступність – двосторонній процес. З одного боку – дошкільна ступінь, яка зберігає самоцінність дошкільного дитинства, формує фундаментальні особистісні якості дитини, що служать основою успішного навчання. З іншого – школа, як наступник, підхоплює досягнення дитини-дошкільника, а значить дійсно знає про реальні досягнення дошкільного дитинства і розвиває, а не ігнорує накопичений ним потенціал. Перехід дитини з дошкільного навчального закладу до школи є важливим етапом життя. Для когось із дітей ця мить - урочиста і піднесена, для інших – це величезний стрес, що супроводжується сумом за звичайним життям, страхом перед новим середовищем, новими вимогами. Тому важливу роль, в організації наступності дошкільної установи і початкової школи відіграють особистості вихователя і вчителя. Вихователь в дитячому садку - це друга мама, яка може обійняти малюка, погладити по голівці, приголубити. І дитина тягнеться до свого вихователя, як до матусі. І ось сьогоднішній дошкільник приходить в школу, і його зустрічає вчитель. Все відразу змінюється: учень повинен дотримуватися дистанції між собою і вчителем. Тому й адаптація учня до школи більш затяжна, ніж в дитячому садку. Тому основними завданнями співпраці ДНЗ і школи є: створення психолого-педагогічних умов, що забезпечать сприятливий перебіг процесу адаптації першокласників до шкільного навчання (природність переходу з дитячого садка в школу). І дуже важливо, щоб педагоги і батьки допомогли дитині усвідомити, що дошкільний заклад і школа є ланками єдиної системи освіти і все, що чекає на дитину у школі, є продовженням того, чим вона займалася, що опанувала раніше. Тільки тоді, коли робота вихователя буде спрямована на розвиток дітей, що відповідає вимогам, які ставить школа, а вчителі початкових класів будуть спиратися на матеріал, який був раніше засвоєний дітьми, і на досвід, який був ними придбаний у дитячому садку. Тільки при цих умовах буде досягнута наступність у роботі дошкільного закладу та школи. І тому одним із найважливіших завдань сьогодення - є створення єдиного освітнього процесу, який пов’язує дошкільні і шкільні роки.

На думку вчителів, перш за все першокласник має бути самостійним, відповідальним, «награним» у дошкільному дитинстві, вміти працювати з отриманою інформацією. Вчителі початкової школи повинні точно й повно враховувати досягнення дошкільного віку не тільки в змістовому й методичному планах, хоча це дуже важливо, а й у плані сформованості особистісних якостей дітей, їхньої вольової сфери, готовності до шкільного навчання. Тому в своїй роботі вони повинні плавно продовжувати й розвивати напрями дошкільного розвитку: широке використання ігрової діяльності, цілеспрямований розвиток сенсорних процесів. Постійно надавати вихователям необхідні рекомендації щодо тренування у дошкільнят м’язів руки, доброго окоміру, уміння співпрацювати в групі й колективі, щодо формування здатності до саморегуляції. Вихователі старших груп повинні відвідувати уроки математики, української мови, праці та музики в першому класі. Вчителі 4-х класів, які у наступному навчальному році будуть набирати першокласників, повинні відвідувати у дитячому садку заняття з навчання грамоти, логіко-математичного змісту, переглядати ігрову діяльність, тому, що організація занять у дошкільних закладах, та урок у першому класі, мають містити якісь спільні, схожі методи та прийоми  навчання. Знайомство зі специфікою планування роботи в дитячому саду і тематичними планами проведення уроків у школі дає можливість педагогам обмінюватися досвідом, знаходити оптимальні методи, прийоми і форми роботи, знайомить із навколишнім середовищем і організацією життя і навчання дітей.

Ефективними є такі форми взаємодії дошкільної та початкової ланок освіти, як взаємне знайомство з освітніми програмами дитячого садка і школи, організація спільних педагогічних рад, «круглих столів», семінарів-практикумів,  майстер-класів, організація спільних свят (День знань, посвята в першокласники,- випускний в дитячому саду тощо) і спортивних змагань дошкільнят та першокласників; виставок, фестивалів, участь у проектній діяльності, екскурсіях вихованців дитячого садка до школи та інших цікавих заходах. У результаті таких контактів педагогів дитячого садка і школи виникло взаємопорозуміння. Вихователі краще усвідомлюють вимоги школи, завдання підготовки дітей до навчання й успішніше їх вирішують. Вчителі у свою чергу глибше розуміють завдання, зміст і методи роботи дитячого садка, що допомагає їм установити спадкоємність у методах виховної роботи. Така системна робота не лише забезпечує кращу підготовку й безболісну адаптацію дошкільнят до навчання у школі, а й сприяє вдосконаленню фахової майстерності педагогів, налагодженню дружніх та ділових стосунків між колективами дитсадка та школи.

Важливу роль у забезпеченні наступності дошкільної і шкільної освіти відіграє детальне вивчення уявлень батьків і педагогів один про одного, що приведе їх до взаємодії та розробці спільних рекомендацій. Тому питання наступності постійно висвітлюється на батьківських зборах ДНЗ. У старшій групі організований куточок, де постійно висвітлюється інформація батькам майбутніх першокласників. Стало вже доброю традицією проводити семінар для батьків майбутніх першокласників «Від дошкільняток до першокласників». Дуже важливо проводити спільні батьківські збори з педагогами ДНЗ та вчителями школи;  круглі столи, дискусійні зустрічі, педагогічні «вітальні»; батьківські конференції, вечори запитань і відповідей; консультації з педагогами ДНЗ і школи; зустрічі батьків з майбутніми учителями; дні відкритих дверей;  творчі майстерні; анкетування, тестування батьків для вивчення самопочуття сім'ї напередодні шкільного життя дитини;  освітньо-ігрові тренінги та практикуми для батьків дітей преддошкольного віку, ділові ігри, практикуми;  сімейні вечори, тематичні дозвілля;  візуальні засоби спілкування (стендовий матеріал, виставки,- поштовий ящик питань і відповідей тощо);  засідання батьківських клубів (заняття для батьків і для- дитячо-батьківських пар).

Щоб забезпечити реальну перспективність і наступність у роботі дошкільного закладу та школи співробітництво вчителів та вихователів має бути довготривалим і нерозривним; робота - системною і плановою; завдання - комплексними та інтегрованими.

НАСТУПНІСТЬ ДОШКІЛЬНОЇ І ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

НАСТУПНІСТЬ  ДОШКІЛЬНОЇ  І  ПОЧАТКОВОЇ  ОСВІТИ

Бондарєва Н.П., заступник з навчально-виховної роботи Іскрівської ЗШ І-ІІІ ст

Анотація:  У статті відображаються проблеми наступності між різними рівнями  освіти, розглядаються основні завдання дошкільної та початкової освіти.

    Виконання вимог Державного стандарту початкової освіти можливе лише за умови реалізації принципів наступності між дошкільною і початковою ланками освіти. Врахування рівня готовності дитини до навчання у 1 – му класі сприятиме її комфортній адаптації, знизить ризики перехідного періоду. Програми дошкільної освіти складено відповідно до вимог Закону України «Про дошкільну освіту», які передбачають обов’язковість дошкільної освіти.   

 Для розвитку сучасної дитини потрібна мотивація до розкриття внутрішніх ресурсів особистості, виявлення закладених можливостей і здібностей. Чим раніше починається розвиток здібностей, тим більше шансів на оптимальний їх розвиток. Проблема наступності в освіті та вихованні дітей в останні десятиліття перетворилася  в науково-обґрунтований процес, що враховує досягнення в галузі педагогіки, психології, фізіології, методики та інших науках. Наступність  дошкільної та початкової освіти передбачає вирішення таких пріоритетних завдань:

   На дошкільному рівні:

• залучення дітей до цінностей здорового способу життя;

• забезпечення емоційного благополуччя кожної дитини, розвиток його позитивного самовідчуття;

• розвиток ініціативності, допитливості, здатності до творчого самовираження;

• формування різних знань про навколишній світ, стимулювання комунікативної, пізнавальної, ігрової  активності дітей в різних видах діяльності;

• розвиток компетентності в сфері відносин до світу, до людей, до себе; включення дітей в різні форми співпраці (з дорослими і дітьми різного віку).

   На рівні початкової школи здійснюється:

• становлення основ світогляду учнів; формування основ вміння вчитися і здатності до організації своєї діяльності;

 • вміння ставити, зберігати цілі і дотримуватися їх у навчальній діяльності, планувати свою діяльність, здійснювати її контроль і оцінку, взаємодіяти з педагогом і однолітками в навчальному процесі;

• духовно-моральний розвиток і виховання учнів, що передбачає прийняття ними моральних норм, моральних установок, національних цінностей;

• усвідомлене прийняття цінностей здорового способу життя і регуляція своєї поведінки відповідно до них; вдосконалення досягнень дошкільного розвитку, спеціальна допомога з розвитку сформованих в дошкільному дитинстві якостей;

• індивідуалізація процесу навчання, особливо у випадках випереджаючого розвитку або відставання.

Основні завдання наступності дошкільної та початкової освіти:

• встановлення єдності прагнень і поглядів на виховний процес між дитсадком, сім'єю і школою;

• вироблення загальних цілей і виховних завдань, шляхів досягнення намічених результатів;

• створення умов для сприятливої взаємодії всіх учасників виховного та освітнього процесу - вихователів, вчителів, дітей і батьків;

• всебічна психолого-педагогічна освіта батьків;

• надання психологічної допомоги в усвідомленні власних сімейних і соціальних ресурсів, що сприяють подоланню проблем під час вступу дитини до школи;

• формування в сім'ях позитивного ставлення до активного громадського та соціальної діяльності дітей.

Форми здійснення наступності можуть бути різноманітними, і їх вибір обумовлений ступенем взаємозв'язку, стилем, змістом взаємин учасників освітнього процесу.

Форми здійснення наступності (робота з дітьми):

• екскурсії до школи;

• відвідування шкільного музею, бібліотеки;

• знайомство і взаємодія дошкільнят з вчителями і учнями початкової школи;

• участь в спільній освітній діяльності, ігрових програмах, проектній діяльності;

• виставки малюнків і виробів;

• зустрічі та бесіди з колишніми вихованцями дитсадка (учні початкової та середньої школи);

      У дошкільнят необхідно сформувати такі елементи навчальної діяльності як:

• здатність діяти за зразком;

 • вміння слухати і виконувати інструкцію;

• вміння працювати зосереджено й виконувати завдання до кінця;

• вміння ставити і відповідати на запитання;

• вміння оцінювати як свою роботу, так і роботу інших дітей

   В останні роки досить помітне місце в роботі педагогів-практиків займають питання неперервності навчально-виховного процесу та наступності в його організації на різних освітніх рівнях. Вступ дитини до школи все частіше називають не інакше, як «психотравмуючою ситуацією», причому як для самої дитини, так і для його родини. І дуже важливим є усвідомлення цієї проблеми.  Допомога потрібна  не тільки дітям, а й їхнім батькам. Адже саме батьки, не до кінця розуміють суть проблеми. Психологічна підготовка до школи має велике значення. Дитина може вміти читати, писати та рахувати, але бути не готовою до школи психологічно. Підготовка дітей до школи - завдання комплексне, багатогранне і охоплює всі сфери життя дитини.

 Закінчити свою статтю хочу словами В.О.Сухомлинського

«... Школа не повинна вносити різкої зміни в життя дітей. Нехай, ставши учнем, дитина продовжує робити сьогодні те, що робила вчора ... Нехай нове проявляється в його житті поступово і не приголомшує лавиною вражень …»

РОБОТА ТВОРЧОЇ ГРУПИ ПО ВПРОВАДЖЕННЮ НАСТУПНОСТІ МІЖ ДНЗ ТА ПОЧАТКОВОЮ ШКОЛОЮ В УМОВАХ СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ

РОБОТА ТВОРЧОЇ ГРУПИ ПО ВПРОВАДЖЕННЮ НАСТУПНОСТІ МІЖ ДНЗ ТА ПОЧАТКОВОЮ ШКОЛОЮ В УМОВАХ СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ

Круглик С.М, вчитель початкових класів Червонокостянтинівської ЗШ I-III ст

Анотація. Стаття розкриває мотиваційні аспекти планування спільної роботи вихователя дошкільного закладу та вчителя початкової ланки з питань наступності на прикладі роботи творчої групи у сільській місцевості.

Час, в який ми живемо, – це час стрімкого руху вперед. Кожна окрема особистість повинна швидко орієнтуватися в умовах сьогодення, адаптовуватися до постійних змін і вміти приймати правильні рішення. Не кожній дорослій людині це вдається відразу. А дитині тим паче. Тому дитяча аудиторія повинна мати надійне підґрунтя, аби зорієнтуватися у тому, що її оточує, навчитися правильно жити в оточенні інших людей, застосовуючи набуті знання, отримані від педагогів і батьків.

В умовах постійного збільшення обсягів навчального матеріалу дитині дедалі складніше зібрати весь спектр отриманих знань у цілісну систему. Цю проблему доводиться вирішувати, починаючи з початкової школи і дошкільного навчального закладу, де закладаються основи знань, умінь та навичок маленької особистості. Тож на зміну традиційним методам навчання і виховання приходять сучасні, які мають компетентнісну спрямованість. Не секрет, що успішна адаптація до шкільного життя майбутнього першокласника залежить від того, яке виховання дитина отримала до вступу в школу. Мова йде про наступність. Переважна більшість дошкільнят отримують перші паростки знань у дошкільних закладах. Тому неодмінною потребою часу стає тісний зв’язок вчителя початкової ланки та вихователя ДНЗ.

Зокрема, глобалізаційні виклики сьогодення спричиняють необхідність наднаціонального узгодження головних параметрів функціонування загальноосвітньої школи (мети, змісту, організації та результатів навчання) відповідно до міжнародних тенденцій розвитку освіти. До основних із них належать включення загальної середньої освіти і передшкільної підготовки до обов’язкової освіти [3;118]. Тому актуальною проблемою часу є питання узгодженої роботи з питань наступності між педагогами ДНЗ та початкової ланки.

Вмотивування необхідності застосування творчого підходу педагогів  щодо моделювання наступності між дошкільною та початковою освітою висвітлюється в працях психологів, педагогів, класиків.

Зокрема, А. Дістерверг наголошував, що без прагнення до наукової роботи вчитель елементарної школи потрапляє під владу трьох педагогічних демонів : «механічності», рутинності, банальності [1;12]. Л. Виготський зазначав, що розвиток інтелекту дитини відбувається через зону найближчого розвитку, коли вона робить щось у співпраці з дорослим [2;308]. Це вмотивовує проблему встановлення партнерських відносин між педагогом і вихованцями ще у дошкільному віці, як підґрунтя для роботи вчителя початкових класів за системою розвивального навчання.

Мета статті : пропаганда досвіду роботи з питання моделювання наступності між дошкільним закладом та початковою школою.

В час стрімкого науково-технічного прогресу виникає незаперечна потреба у формуванні успішної особистості, здатної до самореалізації, саморозвитку, самовдосконалення. Ці якості громадянина України формуються з дитячого віку. Тому в умовах сучасного навчання і виховання вибудовуються шляхи модернізації освіти. Одним із цих шляхів є упровадження сучасних освітніх технологій. Запроваджуючи їх, у шкільній освіті домінуючим акцентом є особистісно-орієнтований підхід до виховання й розвитку учнів як виявлення практичного втілення ідей гуманної педагогіки. Мета особистісно-орієнтованої освіти полягає у створенні оптимальних умов  для розвитку і становлення особистості як суб’єкта діяльності [1;50]. Саме через це у сучасному навчально-виховному середовищі все більше впроваджуються в практику педагогічні технології. Одна із них – технологія розвивального навчання               Ельконіна-Давидова. Перевірено, що її застосування дає результати не тільки у міських школах, а й у сільській місцевості. Так, у Червонокостянтинівській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів Петрівської районної ради Кіровоградської області четвертий рік впроваджується у практику роботи ця система. Вчитель – Круглик Світлана Миколаївна. Навчальний процес у класі моделюється за Програмою, розробленою на основі психолого-педагогічної теорії розвивального навчання Д. Б. Ельконіна та В. В. Давидова, збагаченої В. В. Рєпкіним та іншими провідними вченими культурно-історичного підходу в психології, започаткованого Л. С. Виготським. Організація навчальної діяльності учнів за цією системою спрямована на усвідомлення самозмінювання учнів у процесі розв’язання навчальних завдань. У такому розумінні навчальна діяльність є основою для становлення ключової компетентності – «уміння вчитися» [5;4].

Формування навчальної діяльності учнів методом розв’язання навчальних завдань у формі навчального діалогу сприяє не тільки формуванню ключової компетентності «уміння вчитися», а розбудовує зміст предмета як поняття [4;25].

Очевидно, що така робота потребує попередньої підготовки дитини до школи, психологічну адаптацію до перебування в умовах осучасненого навчального простору. Тому виникає потреба узгодженої роботи між вихователем ДНЗ та вчителем, який впроваджує в практику роботи інноваційні технології чи то інноваційні прийоми роботи. Під час такої спільної роботи вибудовуються плани роботи, створюються проекти, щоб зробити корекцію у навчальних планах. На базі нашої сільської школи проводиться така робота. Це робота по впровадженню наступності, в основу якої покладено започаткований проект «Працюємо на майбутнє». Окремим додатком у проекті є функціонування творчої групи, яка офіційно затверджена наказом по навчальному закладу.

Творча група, що працює в рамках проекту співпраці між ДНЗ «Вербиченька» (с. Баштине Петрівського району Кіровоградської області) та початковою ланкою Червонокостянтинівської загальноосвітньої школи            І–ІІІ ступенів Петрівської районної ради Кіровоградської області) – це офіційне об’єднання, що створене для планування і впровадження наступності між дитячим садком «Вербиченька» та початковою школою.

Початок роботи творчої групи – 2012 рік. Члени творчої групи : Кругликї С. М. – вчитель початкових класів (керівник групи), Алексейчик О. О. – голова МО вчителів початкових класів Червонокостянтинівської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів, Коннік А. М. – завідувач Баштинським ДНЗ «Вербиченька», Васяніна В. В. – практичний психолог.

Мета роботи – створення максимально комфортних умов для дошкільника як підготовка успішної адаптації до навчання у школі; відстеження динаміки показників готовності дитини до школи, програмування поліпшення умов підготовки, добір оптимальних форм і методів; вивчення, порівняння та аналіз програм школи і дитячого садка, розбудова системи подолання бар’єрів у переході дитини від дошкільного опанування програми до шкільного.

В рамках творчої групи постійно планується спільна методична робота. У структурі дошкільного закладу ця методична робота включена в підрозділ «Методична служба» поряд із підрозділами «Адміністрація ДНЗ» та «Психологічна служба». Серед основних форм роботи, що впроваджено в практику роботи педагогічної ради, є: педконсиліуми, методичні оперативні наради, педгодини, консультації, педчитання. Як оцінка результативності функціонування цих підрозділів є підвищення кваліфікації педагогів, робота тимчасових творчих об’єднань, як наше, що виходять на найвищий щабель – атестацію закладу.

Запланована робота творчого об’єднання передбачає впровадження в практику роботи форм роботи, які розділяються на колективні (Дні професійної майстерності, методичні наради, науково-методичні ради, педагогічні читання, теоретичні і практичні семінари, педагогічні ради) та індивідуальні (наставництво «вчитель–вихователь», стажування, консультації, самоосвіта). Серед форм роботи мають місце інтерактивні, такі як : ділова гра, рольові ігри, круглий стіл, мозковий штурм, тренінг, інтерактивні різновиди лекцій,  майстер-класи.

Застосування форм роботи у співпраці з педагогами переплітається у впровадженні форм роботи з самими дітьми. Це – ранкові зустрічі, хвилинки доброти, музейні заняття, екскурсії в природу, прогулянки в природу, пошуково-дослідницька діяльність, уроки милування, уроки споглядання, використання педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського, екологічні заняття, ігротека, гурткова робота, проблемні ситуації, мандрівка екологічною стежиною, праця в природі, робота з батьківською громадою, тижні екологічної творчості, виставки, експозиції, свята, розваги.

Вся робота ДНЗ «Вербиченька» спрямована на реалізацію Базового компонента освіти і реалізується через напрямки виховання : трудове, громадянське, правове, моральне, фізичне, художньо-естетичне виховання особистості, екологічне, статеве виховання і підготовка до життя. Реалізація напрямків на практиці впроваджується за методикою розвивального навчання.

Для успішної реалізації спланованої роботи, осередком і головним об’єктом її розбудови є дошкільня, як майбутній школяр. Від його фізичного стану, насамперед, залежить, чи зможе успішно функціонувати запланована робота. Тому у роботі групи вагоме місце займає фізкультурно-оздоровча робота, спрямована на зміцнення фізичного розвитку дитини.

Великий педагог В. О. Сухомлинський зазначав, що дитина – дзеркало сім’ї; як у краплі води відбивається сонце, так у дітях відображається моральна чистота матері і батька. Тому недаремно говорять, що дитина починається з родини. Саме тому сімейне виховання та тісна співпраця з батьками – є запорукою успішного виховання. І творча група враховує у своїй роботі трикутник взаємодії між батьками, дітьми, педагогами.

Особливе місце у заданому напрямку відіграє ігрова діяльність дітей. Видатний дидакт, філософ Софія Русова вказувала : «Коли здорова дитина бажає гуляти, це природний стан дитини; коли вона грається, гра робить з дитино те, що вода з камінчиками» [4; 86]. Тому робота з вихованцями будується в ігровій діяльності. Серед ігор : природні, гібридні, моторні, дослідницькі, інтелектуальні, сенсорні, штучні, організаційно-діяльнісні.

В цій роботі нещодавно членами творчої групи розроблено методичний бюлетень «Освітній заклад : яким йому бути?».

В практику роботи творчої групи враховано вивчення ППД. Це досвід Коваленко Лілії Василівни, вихователя Широківського ДНЗ «Оленка», Крутій Катерини Леонідівни, автора понад 200 статей про дошкільне виховання (Запоріжжя), Калініної Людмили Йосипівни (Біла Церква), дошкільного навчального закладу №9 «Восход» ім. Шахтарська.

Прикладом реалізації творчих задумів творчої групи стала підготовка дошкільників до впровадження у початкових класах розвивального навчання (Круглик С. М.).

Результативність роботи та ефективність застосування її форм постійно втілюється у практику.Наприклад :

-       кількість спільно застосовуваних методів роботи між ДНЗ «Вербиченька» та початковою школою за три роки (зростає – 1, 4, 5);

-       якість засвоєння матеріалу вихованцями за цими формами (73%, 79%, 80%);

-       % утруднень, що виникають при засвоєння програмового матеріалу під час застосування методів (знижується : 26%, 18%, 14%).

Показник динаміки ефективності впроваджуваних форм роботи за 4 роки :

-       страх нововведень знижується;

-       низька матеріально-методична база покращується;

-       пізнавальний інтерес зростає;

-       якість засвоєння знань відносно стабільна;

-       індивідуальні труднощі дітей дещо знижуються;

-       впровадження здобутків творчої групи в практику роботи ДНЗ, як наслідку розбудови їх у початковій школі, зростає.

Таким чином, спільна робота базується на тісній співпраці, психологічній підтримці, сприяє подоланню перешкод у засвоєнні дітьми програмових вимог, професійному росту педагогів, працює на кінцевий результат – формування особистості, здатної змоделювати життєві орієнтири, готової до самореалізації та соціалізації. 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА :

1.                  Анісімова Г., Нікулочкіна О. Сучасний урок у початковій школі. Традиціїї та інновації / Г. Анісімова, О. Нікулочкіна. – Тернопіль : Мандрівець, 2013. – 100 с.

2.                  Виготский Л. С. Избранные психологические исследования / Л. С. Виготський. – Москва : Просвещение, 1995. – С. 308.

3.                  Ляшенко О. І., Максименко С. Д., Топузов О. М. Про зміст середньої освіти : Науково-аналітична доповідь / О. І. Ляшенко, С. Д. Максименко, О. М. Топузов та ін. / За заг. ред. В. Г. Кременя. – К. : НАПН України, 2015. –

С. 118.

4.                  Мельник К. І, Жемчужкіна Г. В. Коментар до змісту програми з математики авторів Г. М. Захарової та К. І. Мельник за системою розвивального навчання (Ельконіна–Давидова) / К. І. Мельник, Г. В. Жемчужкіна. – Харків : ННМЦ «Розвиваюче навчання», 2011. – 31 с.

5.                  Програми для початкових класів загальноосвітніх шкіл. Система розвивального навчання Ельконіна–Давидова. – Харків : ННМЦ «Розвиваюче навчання» , 2013. – С. 4.